Католики в Бельгії намагаються чинити юридичні кроки проти рішень уряду, після декрету, що забороняє відправу Святих Мес з участю вірних у цій країні аж до 15 січня 2021 року.
Внаслідок декрету, виданого 29 листопада 2020р., стає неможливим публічне служіння літургії аж до середини січня наступного року. Це означає, що також під час Різдвяних свят храми в Бельгії залишаться зачиненими, пише Opoka.
Група католиків-мирян започаткувала ініціативу, мета якої — зробити можливою публічну відправу Мес. Їхня стратегія полягає у поданні цивільних позовів проти згаданого декрету. Позови можуть подавати настоятелі, особи, юридично уповноважені вести справи парафії, а також самі парафіяни, подаючи до суду на уряд Бельгії за заборону організації Святих Мес, посилаючись на конституцію, яка охороняє свободу віросповідання.
Організатори акції сподіваються, що якщо котрійсь парафії вдасться здобути право на служіння літургій з участю люду, наступні зможуть посилатися на цей прецедент і здобувати аналогічні дозволи. Є шанс, що позови, складені на цьому тижні, будуть розглянуті ще до Різдва, хоча певності в цьому немає. Організатори припускають, що найдорожчим буде перший судовий процес, а кожен наступник має вміститись у квоту близько 1000 євро. З цією метою вже організовано збір коштів.
Відкритий лист до прем’єра Бельгії, опублікований на сайті «На захист Святої Меси», протягом кількох днів підписали 10 тисяч чоловік. У цьому листі, який написали двоє орденських абатів та один мирянин, звертається увагу, що декрет від 29 листопада дозволяє чинність багатьох фірм, музеїв і басейнів, при цьому забороняючи відправу Святих Мес з участю вірних, що сприймається як прояв дискримінації.
Зокрема, в цьому листі сказано: «Ми можемо йти по святкові покупки або до басейну в неділю вранці, але не зможемо взяти участі у Месі! Навіть тій, що на Свято! (…) Як усі бельгійці та всі наші парафіяни, ми з 18 березня беремо участь у боротьбі з пандемією COVID-19. Католики повною мірою беруть участь у боротьбі з цією епідемією, прагнучи служити спільному благу. В кожній каплиці, храмі чи катедрі запроваджено суворі приписи, які доопасовуються до розміру приміщень так, щоб дотримуватися виданих розпоряджень (носіння масок, соціальна дистанція тощо). Ми були обережні, дотримуючись закону і чуйності. (…) Можливість служіння таїнств — ключова однаковою мірою як для священників, так і для мирян».
Варто підкреслити, що ця ініціатива має низовий характер. Єпископи Бельгії поінформовані про неї, але не вони є організаторами. У заяві для преси, виданій 1 грудня, єпископи визнали, що обов’язково треба чинити кроки противлення пандемії коронавірусу, щоби рятувати життя і зменшити тиск на систему охорони здоров’я у державі. «Однак єпископи, подібно як багато вірних, вважають це закриття відправи публічного культу в храмах обмеженням переживання віри. (…) Єпископи прагнуть заново розпочати розмову з відповідними урядовими установами, щоби порушити питання поновлення публічних служінь, виходячи з розпоряджень, що гарантують максимальну безпеку».
Бельгія, яка налічує 11,5 млн населення, визнана країною з найвищим у світі показником смертності від COVID-19. Католиків у цій країні налічується близько 6,5 мільйона.
Спершу Церква призупинила служіння Мес з участю люду в березні 2020р., під час першої хвилі карантинів. Храми тоді залишалися відкритими для особистої молитви та хрещень, шлюбів і похоронів, за участі конкретно визначеної кількості учасників. Прилюдний культ був поновлений у червні, але його знову призупинили 2 листопада, у зв’язку з другою хвилею карантину. Декрет від 29 листопада продовжив заборону публічних літургій до 15 січня наступного року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
