Коли ви помрете, Ісус не буде вас запитувати, якою була ваша позиція щодо людяності, визначена чи розпливчаста…
Кожен християнин повинен розпочати боротьбу з гріхами занедбання у своєму житті.
Ви, напевне, так само, як і я, швидше відчуваєте провину за те, що вчинили, ніж за те, чого не вчиняли. Наприклад, сказали щось, чого не варто було говорити, образили когось даремно, пішли туди, куди не слід було йти.
Але Христос підніс для нас планку вище. Він звертає увагу на те, чого ми не вчинили.
У Євангелії Ісус говорить про людей, які засуджені якраз через гріхи занедбання.
Згадаймо притчу про таланти: чоловік з одним талантом був відкинутий тому, що він ніяк не використав його. Нерозумних дів, які не взяли з собою олії, не пустили на бенкет.
Євангеліст Матей пише: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! — увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на Небі».
У притчі про Останній суд Ісус так звертається до людей, які спасуться: «Я голодував, і ви дали Мені їсти; мав спрагу, і ви Мене напоїли; чужинцем був, і ви Мене прийняли; нагий був, і ви Мене одягли; хворий, і ви навідались до Мене; у тюрмі був, і ви прийшли до Мене».
Із чого тоді почати? Спочатку потрібно визнати наявність гріхів занедбання у вашому житті.
Смертні гріхи — це гріхи, які ви зобов’язані визнати на сповіді. Скоїти смертний гріх означає свідомо переступити Закон.
Та треба зазначити, що й гріхи занедбання мають суттєве значення: наприклад, пропуск недільної Меси або згаяння сповіді хоча б раз на рік.
Можна назвати також інші гріхи занедбання, з яких потрібно покаятися. Подумайте, чи є у вас талант, який ви не використовуєте для служіння Богові? Чи не занедбували ви молитви? Якщо щось із переліченого стосується вас, то визнайте це перед Господом.
Після цього складіть план для усунення гріхів занедбання. Розпочніть із діл милосердя.
Катехизм Католицької Церкви визначає сім діл милосердя для тіла: голодного нагодувати, спраглого напоїти, нагого приодягнути, подорожнього в дім прийняти, недужого відвідати, невільника викупити, померлого поховати.
Крім цього, є ще сім діл милосердя щодо душі: грішника від гріха відвернути, в незнанні навчити, у сумніві порадити, сумного потішити, кривду терпеливо зносити, образу із серця прощати, за живих і померлих молитися.
Мати Тереза об’єднала діла милосердя зі своїм «правилом п’яти пальців», яке цитує слова Ісуса, сказані на Останньому Суді: «Все. Це. Мені. Ви. Вчинили». Отець Майкл Гейтлі також запозичив цю фразу для назви своєї книги про діла милосердя — «Мені ви це вчинили».
Після цього — шукайте блаженства.
Блаженство — це «серце Євангелія», «яке очищує наші душі, щоби навчити нас любити Бога понад усі речі». Але, якщо чесно, то я рідко задумуюся над тим, щоби впровадити блаженство у своє життя.
Якщо справи милосердя показують, яким є ставлення християн до ближніх, то блаженство визначає ставлення християнина до Бога та до самого себе.
Жити в блаженстві означає бути убогим у дусі, бути лагідним, а не напористим, спраглим святості, а не похвали, бути милосердним, а не злим.
Папа Франциск часто пояснював, як жити в блаженстві, й наголошував, що для цього не потрібні драматичні жести, головне — не відмовлятися від нього.
Підготуйтеся до того, що відповідатимете Ісусові, коли зустрінетеся з Ним після смерті.
Коли ви помрете, Ісус не буде питати, якою була ваша позиція щодо гуманності — визначена чи досить розпливчаста. Він запитає, що ви конкретно зробили для інших. Ісус не буде довідуватися, чи ви добре ставилися до своїх друзів. Але запитає, як ви ставився до незнайомців. Він не перевіритиме ваші знання про те, що Катехизм говорить про милосердя. Він запитає, чи ваше життя говорило про нього.
Тому дійте вже сьогодні, щоби не прийти до Ісуса з порожніми руками.
Том Гупс, Алетея
Переклад: Марта Матвіїв, СREDO