Еммануїл — «З нами Бог»

«Народження Ісуса Христа відбулося так:
Марія, його мати, була заручена з Йосифом;
але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося,
що вона була вагітна від Святого Духа.
Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити,
хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав,
ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив:
«Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку,
бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа.
Вона породить Сина, і ти даси йому ім’я Ісус,
бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх».
А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком:
«Ось, діва матиме в утробі й породить сина,
і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог».
(Мт 1, 18-23)

Ми живемо в часі, сповненому численних викликів, труднощів, переживань, занепокоєнь; в часі, коли багато людей почуваються безсилими, щоб виправити ті чи інші життєві ситуації; в часі, коли хворіють і помирають багато наших рідних і знайомих; в часі, коли відчувається величезна віддаль між багатими, самодостатніми та убогими, бідними, потребуючими людьми; в часі, коли багато християнських чи загальнолюдських цінностей ігноруються, нівелюються, висміюються, а то й переслідуються; в часі, коли «черствіють» серця численних багачів перед «лазарями» сьогодення, які терпеливо зносять випробування у житті; в часі, коли «холоне» любов багатьох і людина дуже легко осуджує, обговорює, критикує, ігнорує та осуджує іншу людину, оправдовуючи свої вчинки; в часі, коли, здається, сповнюються слова зі Святого Письма: «Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне», однак Христос подає надію і каже: «Але хто витримає до останку, той спасеться» (пор. Мт 24,12-13).

Тому, дорогі віруючі і практикуючі християни, хочу поділитися з вами трьома думками.

1.Таїнства Різдва Христового і Богоявлення Господнього — це особливі моменти з історії спасіння, що засвідчують близькість Бога-Творця до людини-сотворіння.

Кожному з нас дуже важливо вірити, відчувати, розуміти і не сумніватися у близькості Бога до людини. І так було завжди в історії спасіння: наш Бог є «Еммануїл» — ВІН З НАМИ — З НАМИ БОГ! Ще в Старому Завіті, коли Адам згрішив і сховався, Господь шукав за ним і почав взивати до Адама: «Де ти?» (Бут 3,9). Незважаючи на падіння людини, її відхід від Бога, на її непослух чи ігнорування Його, Всевишній іде людині назустріч і хоче, щоб людина усвідомила відвічну істину, що єдина правдива та обнадійлива життєва дорога — це життя з Богом. Недарма пророк Ісая промовляв у давнину, звіщаючи прихід нашого Господа, Його Воплочення: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл» (Іс 7,14), а слово «Еммануїл» означає «З нами Бог». Господь часто показує свою близькість до людини, задля спасіння якої прийшов у цей світ, воплотився, проповідував, пішов на страждання і хресну смерть, і воскрес із мертвих, щоб ми усвідомили, як сильно Господь любить кожну людину і бажає бути «близько» до людини, і бажає спасіння кожної людини.

Відзначаючи свята Різдва Христового і Богоявлення Господнього, ми вникаємо у суть цих святкувань і розуміємо, що Ісус Христос «рождається», щоб показати людині Його велику любов до кожного і Його турботу за спасіння кожної, сотвореної на образ і подобу Божу, людини. Тому, дорогі друзі, пам’ятаймо цю істину: Бог любить кожного з нас і бажає нашого спасіння! Іншої істини немає!

2.Рік святого Йосифа у Католицькій Церкві — особлива нагода роздумувати про близькість Бога до кожного з нас.

Відзначаючи Рік святого Йосифа у цей 150-літній ювілей від дня проголошення  святого Йосифа Обручника Покровителем Вселенської Церкви, Папа Франциск написав Апостольського листа «Patris corde» («Із серцем Батька»), на підставі якого вся Католицька Церква від 8 грудня минулого 2020 року аж 8 грудня 2021 відзначає Рік святого Йосифа, дедалі більше пізнаючи цього Покровителя Святого Сімейства з Назарету.

Особа святого Йосифа, Обручника Пречистої Діви Марії та Опікуна Дитятка Ісуса, постійно нагадує віруючим людям, що Господь близько, що «з нами Бог». Саме Святе Сімейство з Назарету — Йосиф і Марія — удостоїлися ласки стати «родиною» Господа Ісуса: стати Його Матір’ю та Його Опікуном-Батьком і насолоджуватися Його присутністю, Його дитинством та юністю, Його «близькістю».

Ісус Христос, відвічний Бог, яким «постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього» (Йн 1, 3) і воднораз «один із нас» – чоловік-людина, став близьким до людини, ставши людиною, прийнявши людську природу, ставши одним із нас. Народившись від Діви Марії і прийнявши за Опікуна святого Йосифа, Ісус Христос показав свою «близькість» до людини, увійшовши в звичайне людське життя. І ця історична обставина — Воплочення Бога і народження від жінки — є гарною і конкретною нагодою роздумувати над тим, як Господь піклується про життя і про вічність кожної людини, кожного з нас; це нагода оцінити бажання Бога увійти в життя кожної людини і зробити її щасливою. Одна важлива деталь: Господь ніколи не діє проти волі людини, а бажає її співпраці — Він пропонує свою благодать і свою любов, свою близькість, а людина скористається цим лише тоді, коли прийме це запрошення Бога і згодиться на життя у Божій присутності.

3.Церква Христова — і наживо, і онлайн — покликана свідчити і нагадувати людині, що «з нами Бог».

У наш час багато дискутується на тему доцільності, користі й безпеки «відкритості» чи «закритості» церков-храмів, на тему «безпечності» Святого Причастя Тіла і Крові Господніх для здоров’я вірних у непрості часи так званого «коронавірусу». В усьому цьому «дискусійному клубі» і ми, як віруючі люди та практикуючі християни, повинні усвідомити цінність Церкви як спільноти, цінність храму як місця молитви, богослужінь та отримання Святого Причастя, роль Церкви Христової у нашому житті, і не мовчати на безпідставні закиди проти Церкви.

Господь Ісус Христос після свого воскресіння сказав такі цінні слова, які дуже актуальні і для нас у ці непрості і тривожні часи: «Радуйтеся», «Не бійтесь!», «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи» (Мт 28, 9.10.19). Це окремі вибрані слова, які відображають покликання і місію Церкви впродовж її історії стосовно її членів — віруючих людей:

-проголошувати Слово Боже, нагадуючи людям усе, чого Христос навчав, закликаючи до покаяння та до Царства Божого;

-уділяти Святі Таїнства, щоб люди отримували конкретну допомогу від Господа Бога за посередництвом Церкви у своїх потребах;

-вселяти надію на краще, щоб людина не опускала рук і не впадала у відчай у хвилини випробувань чи життєвих труднощів, а пам’ятала, що «з нами Бог».

Будьмо здорові, пильнуймо наше фізичне, духовне і психічне здоров’я! Будьмо уважними до конкретних потреб наших ближніх, родичів і рідних у вірі. Довіряймо Богові, навіть тоді, коли Він у своїй відвічній премудрості допускає в нашому житті певні випробування, згадуючи слова праведного Йова: «Господь дав, Господь і взяв. Нехай ім’я Господнє буде благословенне!» (1,21). І ніколи не забуваймо про Ісуса Христа — Господа нашого, бо «нема ні в кому іншому спасіння, бо й імені немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися» (Діян 4,12), а Його ім’я «ЕММАНУЇЛ», що значить «з нами Бог» (Мт 1,23).