Зустрічаючись із вірними у Першу неділю Великого Посту, Святіший Отець підкреслив, що Святий Дух спонукає нас під час цього періоду благодаті увійти в духовну пустиню, щоб відкритися на Боже слово та зректися сатани, ніколи не допускаючи діалогу зі спокусником.
Життя християнина полягає в боротьбі проти духа зла, наслідуючи Христа. Про це нагадав Папа Франциск, промовляючи до римлян і паломників, які в неділю 21 лютого 2021р. зібралися опівдні на площі св.Петра у Ватикані на молитву «Ангел Господній», повідомляє Vatican News.
Зупинившись на розповіді святого Марка про перебування Ісуса в пустині протягом сорока днів після хрещення, Франциск зауважив: Боже слово показує нам шлях, як «плідно прожити сорок днів, що ведуть нас до щорічного святкування Великодня».
За словами Наступника святого Петра, йдеться про ту саму дорогу, якою пройшов Ісус і яку святий Марко стисло підсумовує, вказуючи: перш ніж розпочати прилюдну місію, Христос усамітнився в пустині, де Його спокушував сатана. Євангеліст підкреслює: «Святий Дух швидко повів Ісуса в пустелю», підкреслюючи, що «все життя Ісуса проходить під знаком Божого Духа, який Його надихає, спонукає та провадить».
Остання пустиня — смерть
Як зазначив Святіший Отець, пустиня, оте «природне й символічне» середовище, є дуже важливим у Біблії. Пустеля — це місце, де «Бог промовляє до серця людини» й де із серця «випливає відповідь молитви». Йдеться про самотність, місце, відірване від речей… Але це також «місце випробування та спокуси», де спокусник, «використовуючи становище уразливості та людських потреб», навіює «свій брехливий голос» як альтернативу Божому.
«Справді, протягом сорока днів, прожитих Ісусом у пустелі, розпочинається “дуель” між Ісусом і дияволом, яка завершиться Страстями та хрестом. Все служіння Христа — це боротьба проти лукавого в її багатьох проявах», — сказав Папа. Йдеться про зцілення, вигнання бісів і прощення гріхів, звершені Ісусом. І певної миті, коли Божого Сина відкинули, а згодом схопили та засудили на смерть, «могло би здаватися, що диявол перемагає»; однак саме смерть була «останньою пустинею», де Христос «остаточно переміг сатану та визволив нас усіх із-під його влади».
Запорука перемоги в боротьбі
Розповідь на початку Великого Посту про спокуси Ісуса в пустині нагадує нам про те, що «життя християнина, який іде слідами Господа, є боротьбою проти духа лукавого». Вона показує нам, що Ісус «добровільно зіткнувся зі спокусником і переміг його», та водночас попереджає про те, що «дияволові дана можливість діяти спокусами також і проти нас». Ми повинні усвідомлювати «присутність цього підступного ворога, зацікавленого в нашому смертному засуді», та приготуватися до захисту і боротьби з ним.
«Божа благодать гарантує нам перемогу над неприятелем завдяки вірі, молитві й покуті», — сказав Папа. Під час Великого Посту «Святий Дух також і нас, як Ісуса, спонукає увійти в пустелю». Ідеться не про фізичне місце, але про «екзистенційний вимір», про простір тиші в слуханні Божого слова, коли ми ступаємо на Божі стежки та оновлюємо хрещальні обітниці: відречення від сатани та його діл. Важливо при цьому пам’ятати про те, що не можна вступати в діалог із дияволом. «Довірмося материнському заступництву Діви Марії», — закликав Святіший Отець, розпочавши молитву «Ангел Господній».
фінансово.
Щиро дякуємо!
