У відеопосланні до учасників 46-ї сесії Ради ООН з питань прав людини Секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами наголосив: абстрактне «дотримання людських прав», без уваги до загальнолюдських цінностей, ризикує підірвати сенс цих прав.
«Уже понад рік пандемія Сovid-19 впливає на всі аспекти життя, забираючи життя багатьох людей та породжуючи сумніви щодо наших економічних, соціальних систем та охорони здоров’я. Вона також стала випробуванням для нашого зобов’язання захищати загальні права людини, стверджуючи при цьому їхню важливість. Як глобальне співтовариство, ми повинні наново усвідомити основи прав людини, щоби по-справжньому їх реалізовувати». Цими словами розпочинається відеопослання глави папської дипломатії, архієпископа Пола Річарда Ґаллагера, до учасників 46-ї сесії Ради ООН з питань прав людини. Вона розпочалася 22 лютого й триватиме до 23 березня 2021 року, повідомляє Vatican News.
Архієпископ Ґаллагер підкреслив, що як Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ), так і Статут ООН стверджують: кожна людська особа наділена вродженою гідністю. Визнання людської гідності та рівних і невід’ємних прав усіх членів людства, як зазначається ц ЗДПЛ, це основа свободи, справедливості й миру в світі. Однак, за словами ватиканського дипломата, ще далеко не в кожній ситуації ці права шанують і захищають.
Права мають ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях
Представник Святого Престолу наголосив, що справжній захист прав людини залежить від основ, на яких вони ґрунтуються. «Будь-яка практика чи система, — пояснив він, — яка трактує права абстрактним чином, відірвано від наявних раніше та універсальних цінностей, ризикує підірвати сенс їхнього існування. У такому контексті прав, позбавлених цінностей, правозахисні установи стають піддатними панівній моді чи ідеологіям, можуть накладати зобов’язання або покарання, які ніколи не передбачалися державами-учасницями, що може, в деяких випадках, суперечити цінностям, яким вони мали би сприяти. Вони можуть навіть думати, ніби створюють так звані “нові” права, яким бракує об’єктивного підґрунтя, відходячи тим самим від своєї мети служити людській гідності».
Перш ніж бути правом, життя є добром
Наводячи приклад такого підходу, архієпископ Ґаллагер нагадав про право на життя, зазначивши: перш ніж бути правом, життя є благом, яке належить оберігати й захищати. Зміст права на життя, за його словами, поступово розширився шляхом протидії актам катувань та смертній карі; а також захищаючи людей похилого віку, мігрантів, дітей та матерів. Ці зміни є розумним продовженням права на життя, бо вони зберігають його фундаментальну основу — сприйняття життя як невід’ємного добра. «Однак коли це право відривають від фундаментальної основи, — зауважив він, — виникає реальний ризик підірвати цінність, яку воно має намір підтримувати. Невдалим прецедентом є загальні зауваження Комітету з прав людини №36 про право на життя, яке далеко не захищає людське життя та гідність, перекручує його значення, передбачаючи право на самогубство та відібрання життя в ненароджених дітей».
Захист прав найуразливіших у контексті пандемії
Далі ієрарх відзначив, що певні заходи, запроваджені урядами в умовах пандемії заради вбезпечення здоров’я населення, також стають на перешкоді дотриманню прав людини. Багато людей, що опинилися в ситуації уразливості — як, наприклад, похилі віком, мігранти, біженці, корінне населення, внутрішньо переміщені особи та діти, — зазнали набагато більше негативних наслідків, аніж інші.
«Будь-які обмеження у реалізації прав людини задля захисту громадського здоров’я, — підкреслив представник Апостольського Престолу, — повинні випливати з ситуації строгої необхідності. Такі обмеження мають бути пропорційні до ситуації, застосовуватися недискримінаційно та запроваджуватися лише тоді, коли відсутні інші засоби».
Права на свободу думки, совісті й релігії
В цьому контексті представник Святого Престолу наголосив на актуальності захисту права на свободу думки, совісті й релігії. Релігійні переконання та їхнє вираження, за його словами, лежать в основі гідності та сумління людської особистості.
«Щоби шанувати невід’ємну цінність цього права, — зазначив глава папської дипломатії, — справжня свобода віросповідання вимагає від політичної влади взаємодії з релігійними лідерами, релігійними організаціями та організаціями громадського суспільства, які прагнуть сприяти свободі релігії та совісті».
За словами архієпископа, глобальна відповідь на пандемію Covid-19 виявляє, що таке розуміння релігійної свободи зазнає негативних змін. «Святий Престол хотів би підкреслити, що, як визнано в багатьох документах із прав людини, свобода релігії також захищає її прилюдне свідчення та вираження, як індивідуально, так і колективно, публічно та приватно, у формах культу, святкувань та навчання», — наголосив він.
Плекати почуття глобальної відповідальності
На завершення архієпископ Пол Річард Ґаллагер зазначив: для ефективної боротьби з наслідками різних криз потрібно «бути готовими долати те, що нас розділяє». Він нагадав слова Папи Франциска з енцикліки «Fratelli tutti» про те, що «в наш час, визнаючи гідність кожної людської особистості, ми можемо сприяти відродженню вселенського прагнення до братства». Теперішня криза, як зауважив ватиканський дипломат, є «унікальною можливістю стати на шлях багатосторонності як вираження оновленого почуття глобальної відповідальності, солідарності, заснованої на справедливості, та досягнення миру і єдності серед людей, що є Божим задумом для нашого світу».
фінансово.
Щиро дякуємо!
