Повернення до Бога у Таїнстві покаяння має особливе значення під час Великого Посту, адже воно веде нас до оновлення в очікуванні на свято Воскресіння Христового.
Напередодні Великого тижня четверо священників поділилися думками про це життєво важливе Таїнство.
Повернення до краси
«Таїнство сповіді — це більше чудо, ніж воскресіння Лазаря з мертвих, — каже отець Роджер Лендрі з дієцезії Фолл-Рівер (штат Массачусетс). — Під час сповіді Бог повертає нашій душі її хрестильну красу. Брати в цьому участь — просто приголомшливо. Усвідомлення себе грішним, але улюбленим Богом, — це найбільше з усіх можливих переживань». Він також згадав повчання святого Йоана Павла ІІ, який говорив, що найбільший шлях до духовної зрілості — стати звичайним каяником, оскільки це запрошує нас впустити Бога у серце і відкрити вікно для самопізнання.
Отець Лендрі розповів про радість, яку він відчуває, коли блудний католик повертається до конфесіоналу по довгих роках занедбання. «Перше, що я кажу, — ласкаво просимо назад. Бог довго чекав, і Він справді щасливий від того, що ти повернувся». Він зауважив, що повернення часто відбувається піді впливом доброї проповіді, смерті близької людини або порад друзів.
«Це така велика радість, — каже священник. — Я плакав сам, і часто бачив, як плачуть каяники. Я кажу їм, що сьогодні небо радіє їхньому поверненню понад усе інше».
Отець Лендрі також зазначив, що таємниця сповіді — це те, заради чого священники готові піти на смерть. «Це повинно надати впевненості кожному католикові: переконання в тому, що ваша сповідь для священника важливіша, ніж його власне життя».
Священна земля
«У конфесіоналі священник виступає як ipse Christus — тобто сам Христос, — каже отець Джон Пол Марія Зеллер, францисканський місіонер і капелан католицького каналу EWTN. — Сповідь — це зустріч із Богом. Мене вражає думка про те, що я сприяю цій зустрічі».
Отець Зеллер пояснює, що всі Таїнства випливають із Євхаристії та ведуть до неї ж. «Таїнство покаяння має на меті збільшити милосердя і допомогти каяникові повніше увійти у Таємницю Євхаристії».
Священник каже, що безпосередня особиста зустріч людини з Ісусом завжди включає не лише каяника, а й самого сповідника. «Я відчуваю присутність Святого Духа у цій роботі; Він завжди поруч. Я відчуваю це так, ніби чую серцебиття самого Ісуса. Я відчуваю Його особисту присутність. Людина, що приступає до сповіді, стоїть на священній землі і зустрічається з живою особою Ісуса Христа та милістю, що випливає з Його серця».
Перемога над злом
Отець Фредерік Міллер, професор теології та автор книжки про святого Йоана Марію Віаннея, пояснює, що сила сповіді походить від Розп’яття. «Ісус, помираючи за наші гріхи, дав нам змогу по-справжньому розкаятися. Мій жаль за гріхи ніколи не може зрівнятися з Його скорботою на хресті, яку Він жертвував Отцеві за нас. Його готовність спокутувати наші гріхи — досконала».
У своїй книзі отець Міллер пише, що до святого Йоана Марії Віаннея щороку приходили десятки тисяч каяників. Для нього нормою було проводити 12-15 годин у конфесіоналі. «Хоча ночами він часто переживав духовну боротьбу з сатаною, та розумів, що справжня битва зі злом і перемога над ним відбувається тоді, коли він здіймає руки над людьми і промовляє слова розрішення. Він розумів, що жорстокі диявольські атаки сигналізують про наближення людини, яка відчайдушно прагне прощення».
«Завдяки діям каяника, його розкаянню, смиренному визнанню скоєних гріхів та готовності відшкодувати їх, Святий Дух приводить його до особистого єднання з Христом у Його Страстях. Це уособлення Пасхальної Тайни в глибинах людського серця відновлює стосунки грішника з Богом і відкриває йому шлях до цілісної участі в Євхаристійній жертві. Таїнство покаяння також дозволяє каяникові складати цю жертву більш плідно та з більшою любов’ю».
У глибинах душі
Монсеньйор Джон Ессефф — священник і екзорцист дієцезії Скрантон (штат Пенсильванія) — був сповідником святої Терези з Калькутти та Місіонерів Милосердя. 1959 року він познайомився зі святим отцем Піо з П’єтрельчіни, що став для нього духовним батьком.
«Отець Піо вплинув на моє розуміння сповіді, — розповідає він. — Я міг із легкістю виголошувати проповіді, але мені було важко слухати визнання гріхів. Я боявся, що дам неправильну духовну пораду».
Отець Ессефф пригадує, що у молодості працював із хлопцями з неблагополучних родин, один із яких скоїв самогубство після того, як його відкинули батьки. Це спонукало його глибше пізнавати Таїнство Сповіді, бо він хотів навчитися зчитувати такі типи поведінки, щоб могти запобігти лиху.
«Я відчував свою відповідальність за цього хлопця, якого не міг зрозуміти, — говорить він. — Я чув, що отець Піо має дар читання душ, і він пообіцяв мені допомогти. Він сказав: “Якщо у важкій ситуації ти пошлеш до мене свого янгола-охоронця, я прийду тобі на допомогу”. Він помер 1968 року, але як тоді, так і тепер я відчуваю його підтримку. Люди казали мені, що я вмію читати їхні душі».
«Ісус дав нам силу прощати гріхи, — зауважує монсеньйор Ессефф. — Бог запросив нас у глибини людських сердець, щоб ми могли керувати душами і захищати їх».
Переклад CREDO за: Patti Maguire Armstrong, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
