Запорука доброї сповіді: полоти бур’яни з корінням, а не зрізати
Батько спостерігав за тим, як його маленький син працює у саду. Отримавши вказівку виполоти бур’яни, син охоче взявся до роботи — взявши садові ножиці, він зрізав стебла бур’янів так близько до землі, як тільки міг. Він запевнив батька, що бур’яни зникли назавжди, але батько розумів: якщо не вирвати коріння, бур’яни виростуть знову. Добре сповідатися у своїх гріхах — це як прополювати сад своєї душі. Більшості з нас доводилося запевняти нашого Небесного Отця у тому, що ми знищили всі бур’яни, але якщо ми не вирвемо їх разом із корінням, ми знову й знову будемо сповідатися з тих самих...