Роздуми над Божим Словом на середу ІІ Великоднього тижня
Того часу Ісус сказав Никодиму: «Аж так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Адже не послав Бог Сина у світ, щоб судити світ, але щоби світ був спасенний через Нього.
Хто вірить у Нього, того не судять, а хто не вірить, той уже осуджений, бо не повірив в Ім’я Єдинородного Божого Сина. Це і є суд, що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо погані були їхні діла. Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не приходить до світла, щоби не виявилися його вчинки. А хто чинить правду, той іде до світла, щоб його діла стали явними, бо зроблені вони в Богові!»
Йн 3, 16-21
Пригадаймо, як після кількох похмурих днів виходить сонце. Тоді ми підносимося на дусі, почуваємося жвавішими та енергійнішими. І зовнішній світ не здається вже таким сірим. Щось подібне відбувається в присутності Господа, навіть у найпохмуріші дні!
Чи істинне Боже світло може зробити нас щасливими? Так! Чи воно може позбавити нас «зони комфорту» й принести неприємні відчуття? Так! Присутність Бога освітлює дійсність і часто виводить на яв наші гріхи та недоліки. Неможливо сховати щось на рівному місці в сонячний день. Те саме стосується наших гріхів і нечистих намірів, які ми намагаємося затаїти. Коли ми так робимо? Коли чинимо зло й не хочемо покаятися, а тому намагаємося все приховати. Тож Ісус каже про таких людей, що «більше злюбили темряву, ніж світло» (Йн 3, 19). Або в іншому місці: «Істинно, істинно кажу вам: Кожен, хто гріх чинить, — гріха невольник!» (Йн 8, 34)
Тож поміркуй сьогодні, до чого тебе особисто запрошує Боже слово? Яку сферу твого життя або який закуток душі маєш відкрити для світла Христової правди? Не бійся цього, бо лише Істина робить нас справді вільними (див. Йн 8, 32), і тоді ми стаємо здатними побачити скалку в оці брата й допомогти йому (пор. Лк 6, 42).
Наступним кроком зустрічі з Божим світлом може стати Таїнство Сповіді. Всі ми маємо певні труднощі з цим таїнством Церкви. Але варто згадати, що святий Йоан Павло ІІ сповідався щотижня. І не тому, що мав багато важких гріхів, а радше тому, що не хотів приховувати в темряві навіть найменші гріхи, на які ми зазвичай не звертаємо уваги. Папа хотів, щоб Ісус постійно освітлював його життя, щоби темрява не мала жодного шансу перемогти.
Пам’ятай, що Господь освітлює й твоє серце, але не для того, щоб засоромити чи осудити тебе. Христос прийшов, щоб «світ спасти» (Йн 3, 17). Тож дозволь, щоб Його світло провадило тебе до спасіння!
«Господи Ісусе Христе, я не хочу приховувати свої гріхи. Дай мені мужність побачити й визнати їх, щоб жити у світлі Твоєї любові».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
