Інтернет може бути інструментом великого блага, але це також і дуже небезпечне для душ місце.
Воно пропонує нам спокуси хтивості й жадібності, дегуманізаційної риторики та небезпечних ідеологій. І хоча блаженний Карло Акутіс та його сайт, на якому описано численні євхаристійні чуда, може продемонструвати силу онлайн-євангелізації, у нас поки що замало святих, які мали доступ до інтернету. Проте чеснота є чеснотою, незалежно від того, на якому «майданчику» нею користуються; а тому навіть ті святі, що жили задовго до появи інтернету, можуть запропонувати нам розуміння того, як ми повинні дбати про свою святість, перебуваючи онлайн.
Коли краще не читати відповіді
Святий Йоан Колобос (339-405) був монахом у єгипетській пустелі, відомим своєю чеснотою послуху. Коли йому звеліли щодня долати відстань у 16 км до річки, щоб поливати посаджену в землю палицю, він послухався; через кілька років палиця зацвіла і принесла плоди.
Окрім свого надприродного смирення, святий Йоан був також відомий тим, що втікав від людей, які дражнили його або сварилися між собою. Він боявся, що жорстоке поводження людей погано вплине на його власні нерви і що чужі чвари спотворять його власний розум, тому втікав, навіть якщо конфлікт не мав до нього жодного стосунку.
Багато кому з нас не завадило б чинити так само в інтернеті.
Коли помилку іншого потрібно виправити з любов’ю
Свята Катерина Сієнська (1347-1380) добре відома своєю працею над тим, щоб виправити помилку Папи і переконати його повернутися до Рима з Франції. Однак ті, хто згадує про цю святу світську домініканку, часто забувають, що вона робила це лагідно та смиренно. У своїх листах вона говорила безкомпромісну правду, але викладала свої думки за допомогою шанобливої, ніжної, сповненої любові мови.
Вона зверталася до Папи так: «Найсвятіший, найдорожчий та наймиліший батьку у Христі», але разом із цим застерігала: «якби я була на вашому місці, я мала би боятися, щоб не накликати на себе Божественний суд». Сумно відому своєю розбещеністю неаполітанську королеву свята Катерина називала «найдорожчою матір’ю у Христі, наймилішому Ісусові», а потім благала її: «не чиніть так більше, задля любові розп’ятого Христа! Ви всіляко накликаєте на себе суд Божий, і я тривожусь через це».
Свята Катерина говорила правду з найглибшою турботою про серця та душі тих, до кого вона зверталася, без огляду на свою власну репутацію. Як би виглядала наша присутність у соціальних мережах, якби ми чинили так само?
Коли ви намагаєтеся підтримувати дружбу з тим, із ким не згодні
Святий Оскар Ромеро (1917-1980) та високоповажний Рутіліо Ґранде (1928-1977) були малоймовірною парою друзів. Незважаючи на те, що св.Оскар був дієцезіальним священником, він кілька років мешкав у єзуїтській громаді в Сальвадорі, до якої належав отець Ґранде. Попри свої політичні та літургійні розбіжності, ці двоє перебували в повній згоді.
Отець Ґранде був прихильником прогресивних літургійних змін, у той час як отець Ромеро був набагато традиційнішим. Ґранде був політичним активістом, що боровся за права бідних, тоді як Ромеро на той час ігнорував зловживання правого уряду. Але вони були такими близькими, що коли Оскара Ромеро призначили єпископом-помічником, він попросив о.Ґранде допомогти йому з організацією літургії. Хоча вони перебували на протилежних кінцях політичного спектру, та залишалися друзями аж до вбивства Рутіліо Ґранде. Саме погляд на мертве тіло товариша перетворив Оскара Ромеро з тихого книжника у борця за справедливість, яким ми його і знаємо.
Це навернення відбулося завдяки дружбі, можливій лише тому, що отці Ромеро та Ґранде змогли полюбити одне одного, не зважаючи на розбіжності між ними.
Коли ви хочете вести людей до істини за допомогою краси
Слуга Божий Антоніо Куйпа (пом. 1704) був лідером християнської громади народу апалачів і керував тисячами християн із числа корінного американського населення. Він був люблячим чоловіком і батьком двох дітей, флейтистом і проповідником Євангелія.
Антоніо наближався до нехристиянських поселень і починав грати на флейті, а потім пропонував людям, враженим красою його мелодій, дерев’яні флейти, які вирізав власноруч. Тільки після цього він починав проповідувати їм Євангеліє, починаючи від тих місць, що були спільними для християн і тих, хто дотримувався традиційних духовних практик корінних народів. Зрештою Антоніо прийняв мучеництво, встигнувши скористатися красою, щоби привести до Бога величезну кількість душ.
Коли треба розкаятися у сповідуванні токсичної ідеології
Блаженний Терезіо Олівеллі (1916-1945) був фашистом. Він був не жахливим лиходієм, чиє серце раптово перемінилося, а людиною молитви, яка помилково вважала, що фашистська партія боротиметься з комунізмом і захищатиме інтереси християн. Терезіо працював у Національному інституті фашистської культури та виграв приз за есе, яке намагалося примирити расизм із католицькою доктриною. Незважаючи на те, що він протистояв найгіршим помилкам фашизму, Терезіо був переконаний, що в цього вчення є великий потенціал, і намагався вплинути на партію зсередини, навіть приєднавшись до італійської армії та воюючи на боці Німеччини у кампанії, в результаті якої загинуло дві третини його дивізії.
Але Терезіо любив Бога більше, ніж свою партію, і з плином часу почав помічати зло фашизму. Зрештою він відмовився співпрацювати з нацистами, за що потрапив до в’язниці. Після втечі став учасником руху Опору, заснувавши газету «Повстанець», що боролася з фашизмом, аж доки його не заарештували й відправили до концтабору, де він загинув у віці 29 років.
Блаженний Терезіо Олівеллі знає, що таке бігти за Ісусом, пропустивши важливий знак на дорозі. Він також знає, що ніхто не втрачений для благодаті, адже хай би яку ідеологію ви зробили своїм богом — завжди залишається надія на перемогу Божої любові.
Переклад CREDO за: Меґ Гантер-Кілмер, Aleteia