Роздуми над Божим Словом на вівторок V Великоднього тижня
Тими днями прийшли з Антіохії та Іконії юдеї і, підбуривши людей, побили Павла камінням і виволокли його за місто, думаючи, що він помер. Коли учні оточили його, він устав і ввійшов у місто. А назавтра пішов з Варнавою до Дервії. Звістивши Євангеліє тому місту та навчивши багатьох, повернули назад до Лістри, Іконії та Антіохії. Вони зміцнювали душі учнів, закликали залишатися у вірі. Бо треба нам, — казали вони, — через великі утиски ввійти до Царства Божого. І вони, настановивши їм пресвітерів для кожної Церкви і помолившись з постом, передали їх Господу, в якого повірили.
Пройшовши Пісидію, вони прийшли в Памфилію, і проголосивши слово в Пергії, спустилися до Атталії. Звідти вони відпливли до Антіохії, де були передані Божій благодаті на справу, яку вони і завершили. Прибувши туди і зібравши Церкву, сповістили про те, що Бог зробив з ними, і що Він відчинив язичникам двері віри. І немало часу перебували вони з учнями.
Діян 14, 19-28
Згідно з Академічним тлумачним словником української мови, «заохочувати» — це «спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами (переконуючи в чомусь, подаючи приклад, хвалячи, нагороджуючи тощо)». Заохочення є важливою складовою нашого покликання як учнів Христа. І саме це робили Павло та Варнава під час першої місіонерської подорожі, проголошуючи Євангеліє та закликаючи тих, хто увірував у Христа, «залишатись у вірі» (Діян 14, 22).
Заохочення у християнстві вимагає рівноваги, щирого підбадьорення та конструктивної критики, яка має бути висловлена з любов’ю та делікатністю. При цьому ефективність заохочення до поглиблення віри безпосередньо пов’язана з тим, наскільки близькими та довірливими є стосунки із заохочуваним. Це досить природно, адже Бог хоче, щоби в усіх нас були близькі дружні взаємини, в яких ми зростатимемо за допомогою спільної віри та любові до Нього. Він хоче бачити нас дружною родиною, в якій усі Його діти будуть братами та сестрами у Христі, готовими допомагати одне одному зростати у святості.
Якщо в тебе вже є близькі друзі — дякуй за них Господу та цінуй їх! Якщо ж не маєш поруч таких людей — проси Бога про те, щоб їх зустріти. Спочатку розглянься навколо себе: може, в колі твоїх віруючих знайомих є хтось, із ким ти міг би встановити дружні стосунки. Спробуй поділитися з ним своїми думками щодо недільної проповіді, запропонуй допомогти молитвою в життєвих потребах або сам попроси про молитву. Можливо, є якісь конкретні наміри, про які ви могли би молитися разом.
Ісус сказав своїм учням: «Із того усі спізнають, що Мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Йн 13, 35). Тільки уяви, як змінився би цей світ, коли б усі любили й заохочували одне одного в Христі!
«Господи, допоможи мені побудувати тісні дружні стосунки з моїми братами та сестрами у Христі, щоби допомагати одне одному прямувати до Тебе».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
