Культура

Встав Христос із мертвих: найдавніша великодня пісня

02 Травня 2021, 08:35 1012

Пісня «Krystus z martwych wstał je» вперше з’явилася у «Плоцькому градуалі» — манускрипті 1365 року. Проте більшість дослідників стверджує, що пісня однозначно старіша, її відносять навіть до ХІІ століття.

Якщо бути точнішим, ідеться про першу строфу пісні, бо наступні були створені пізніше, у XIV–XVII століттях. Мелодія ж походить із ХІІ століття; але про неї поговоримо трохи нижче. Так чи інакше, цей спів вважають рекордсменом одразу в двох категоріях: найдавніша польська великодня пісня і найдавніший польськомовний поетичний твір, що дійшов до наших днів.

 

 

Формування тексту

За видом цей твір можна зарахувати до пісні-опису. Текст її спирається на події, що сталися після Христового воскресіння, описані у Євангеліях (Мт 28, Мк 16, Лк 24, Йн 20). Католицькі пісні, особливо у Середньовіччі, дуже часто виконували функцію Святого Письма для неграмотних: віршовані тексти про біблійні події, інколи переплетені апокрифічними подробицями, краще запам’ятовувалися.

Упродовж сотень років існування пісня зазнала не однієї зміни, адже змінювалася мова: граматичні форми та слова ставали архаїчними, незрозумілими, їх замінювали сучаснішими, а ті, своєю чергою, теж із плином часу застарівали. Поступово, упродовж століть, поставали нові строфи, тож у різних пісенниках у різні часи ця пісня мала різну кількість стовпчиків. Серед них були не лише строфи з розповіддю про воскресіння Христове, а й строфи-заклики до святих. Також із плином часу Kyrie eleison після кожного стовпчика було замінено на Алілуя. Поступово сформувалася та версія пісні, яка міститься зараз у більшості сучасних польських пісенників. Зараз вона називається «Chrystus zmartwychwstan jest» — і ця назва, між іншим, уже теж не відповідає поточним нормам польської мови. В найбільш розповсюдженій версії пісня має 9 строф, що відображено й у нашому перекладі. Авторство пісні, як зрозуміло, встановити неможливо.

Спочатку цей спів виконували під час резурекційної процесії навперемін зі строфами латинської великодньої секвенції Віпо Бургундського «Victimae paschali laudes» (радимо звернутися теж до мініциклу про секвенції Римської Церкви: ч. 1ч. 2ч. 3). Така традиція у Польщі зберігалася до Другого Ватиканського Собору. Коли секвенцію перемістили в Літургію Слова — «Chrystus zmartwychwstan jest» стали виконувати самостійно, дуже часто під час процесій. Раніше великодні процесії були доволі тривалими, й досі в деяких парафіях зберігся гідний похвали звичай тричі обходити храм у процесії. Такі процесії потребують співів із великою кількістю строф — саме таких, як оцей.

 

З історії мелодії

Мелодія в доричному ладі (так як і згадана великодня секвенція) датується ХІІ століттям, а створена вона була в Баварії або Австрії. Німецькою мовою пісня називається «Christ ist erstanden». Орден Fratrum Theutonicorum ecclesiae S. Mariae Hiersolymitanae — брати Тевтонської (=німецької) церкви святої Марії Єрусалимської, у просторіччі тевтонці, — використовував її як бойовий гімн. На тих землях, своєю чергою, ця пісня вважається найстарішою німецькомовною літургійною.

Пропонуємо спочатку еквіритмічний переклад німецького оригіналу (оскільки текст пройшов низку метаморфоз упродовж тисячі років існування, термін «оригінал» досить умовний).

Є кілька версій тексту «Christ ist erstanden».

 

 

1.Всі знісши муки,
Встав Христос із мертвих.
Приніс Він всім розраду,
То ж святкуймо радо.
Кирієлейс[он].

2.Коли б не воскрес Він,
То світ би й далі йшов у тлін.
З Його воскресіння
Радіє все творіння.
Кирієлейс[он].

3.Алілуя, алілуя, алілуя.
Приніс Він всім розраду,
Тож святкуймо радо.
Кирієлейс[он].

 

Польський варіант важко назвати перекладом: це вже навіть не парафраза, а цілком самостійний текст з абсолютно іншим змістом. Те саме можна сказати про чеську версію співу, яка має назву «Bůh všemohoucí» і датована початком XIV століття, вона має ще й інший сюжет.

А взагалі цього співу різними мовами в мережі просто сотні, не лінуйтеся пошукати. Із нових — динамічне виконання а капела співаками з Білорусі:

 

За матеріалами: Літургійні співи Римо-Католицької Церкви

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: