На всіх своїх дорогах та у всіх життєвих ролях ми повинні передусім бути правдивими у своєму ставленні до Божого задуму і до власної душі.
Розпізнавання і виконання цього задуму може визначатися успіхами або невдачами нашої внутрішньої боротьби. Від часу свого створення люди беруть участь у постійній психологічній боротьбі між своїм внутрішнім добром та злом, між своїми ангелами та демонами, а також між тим, що добре і що погано. Добро і зло присутні у кожній людині, і лише їй належить право кінцевого вибору.
Боротьба
Внутрішнє моральне зло — це результат людської недосконалості, первородного гріха, враженої людської природи, що віддаляє людей одне від одного, від Бога, та Його намірів. Воно відволікає нас від того, щоб бути справді цілісними людьми.
Катехизм Католицької Церкви пише: «Ангели й люди, творіння розумні й вільні, повинні прямувати до свого найвищого призначення через вільний вибір і виявлення любові. Але вони можуть збитися з дороги. І вони справді згрішили. Саме так моральне зло ввійшло у світ безмірно тяжче, ніж фізичне зло» (ККЦ, 311).
Недосконалість та гріх, вкорінений у наших потребах, бажаннях і прагненнях, впливає на все, що перебуває у межах досяжності, і на те, чого може сягнути наша потужна, унікальна уява. Ті, хто вірить, що можуть бути справді вільними від гріха, перебувають у ілюзіях.
«Від початку історії людина, зваблена лукавим, зловживала своєю свободою. Вона піддалася спокусі і вчинила зло. Хоча вона продовжує прагнути до добра, але її природа несе рану первородного гріха. Людина стала схильною до зла і піддатлива помилкам; людина поділена сама в собі. І все життя людей, особисте і суспільне, є боротьбою — іноді навіть драматичною — між добром і злом, світлом і темрявою”» (ККЦ, 1707).
Пошук та відкриття нашої індивідуальної істини, мети та відповідальності є частиною людської боротьби. Наші бажання, страхи, тривоги, самозакоханість, сумніви, егоїзм, важкі звички та легке звикання до них заважають нам виявляти та отримувати своє добро. Ми повинні невпинно чувати, пам’ятаючи про це щодня і щомиті, посеред хвилювань і потрясінь, які нас оточують.
Наша зброя
Авраам Лінкольн писав: «Завжди пам’ятайте, що ваша власна рішучість у прагненні успіху важлива за будь-що інше». «Годуючи» своє добро, ми, відповідно, змушуємо голодувати зло. Цей процес завжди починається з визнання та прийняття. Ми можемо самі обирати зброю та навички, якими скористаємося. Застосовувати певні з них може бути важко, але внутрішня боротьба душі за просвітлення повинна вестися з розумом, вірою та надією.
«Чим більше ви боретеся з темрявою, тим реальнішою вона стає для вас і виснажує вас. Але коли ви вмикаєте світло усвідомлення, темрява тане», — писав отець Ентоні де Мелло SJ, письменник і психотерапевт.
Вивчені уроки
Ось уроки, що можуть стати вам у нагоді під час внутрішньої боротьби:
— Ви не самотні. Говоріть.
— Розвивайте свої давні захоплення, знайдіть когось, з ким можете їх розділяти.
— Відволікайтеся від болю у будь-який спосіб: від музики до дружби.
— Спостерігайте за світом, що вас оточує: помилуйтеся красою, погуляйте, поїдьте кудись чи просто порозглядайте вітрини.
— Стежте за станом своєї душі: можливо, ви надміру логічні, або навпаки — емоційні? Шукайте баланс.
— «Годуйте» свою душу, служачи тим, хто цього потребує. Підживлення добра в інших людях — це шлях до великої радості і задоволення.
— Ви зростаєте, допомагаючи зростати іншим.
Пам’ятайте слова святого апостола Павла: «Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро» (Рим 12,17).
Зростання
Людина зростає повільно, роблячи тяжкі та болючі кроки. Незначні перемоги іноді починаються зі звуку будильника і з ваших ніг, які ви ставите на підлогу. Це велика радість — пережити ще один день і ніч. Кожен новий день може принести як перемогу, так і страх.
— Зосереджуйте свою увагу на вашій головній задачі у поточний момент. Зосереджуйтеся на будь-якій своїй роботі, нехай навіть буденній і складній.
— Зосереджуйтеся на тому, що вас оточує.
— Зосереджуйтеся на тих, хто стоїть перед вами. Тут і зараз, без думок про завтрашній день.
— Зважайте на те, що кожна мить може бути даром Божим.
— Будьте вдячні за найпростіші речі: одяг, взуття, достаток, навіть за чисту питну воду. У багатьох цього немає і ніколи не буде.
Практикуйтеся невпинно. Ці кілька слів — лише пролог до того способу життя, завдяки якому наше існування стане кращим. Зосередження уваги на Богові, на добрі, на доброті інших людей, на вірі та її дарах, на житті згідно з Євангелієм перешкоджають домінуванню зла. Уникайте жалощів до себе, образ, гніву, жалю про те життя, яким воно могло б бути, щоб не підживлювати зло. Для вас набагато важливішим є сьогодення.
Ми живемо у культурі, де домінує его. Тому варто пам’ятати, що «успіх», до якого вона нас закликає — це успіх лише у наших власних очах. Психолог Елізабет Кюблер-Росс писала: «Найпрекрасніші люди з тих, кого ми знаємо, — це ті, хто зазнавав поразок і страждань, боротьби і втрат, і знайшов свій шлях із глибини. Ці люди мають вдячність, чуйність і розуміння життя, що наповнює їх співчуттям, лагідністю та глибокою любов’ю».
У індіанців-черокі є притча, яка гарно ілюструє питання того, як можна виграти битву зі злом усередині нас.
Один старий розповів своєму онукові про те, що всередині кожної людини постійно точиться боротьба між двома вовками. Один із них — це зло, що втілює у собі гнів, заздрість, ревнощі, печаль, зарозумілість, жалість до себе, брехню, гординю та інші людські недосконалості. Інший — це добро, тобто радість, мир, надія, смирення, доброта, щедрість, правда, співчуття та віра. Поміркувавши над цим, хлопчик спитав: «Який із вовків перемагає?». «Той, якого ти годуєш», — відповів старий.
Тож моліться про дари Святого Духа, такі як благочестя, милосердя, добра порада і страх Божий, шукаючи підтримки у Святих Таїнствах.
Переклад CREDO за: Glenn Slaby, Catholic Stand
фінансово.
Щиро дякуємо!
