Професор Станіслав Ґриґєль, один із найближчих друзів Кароля Войтили з краківських часів, не раз розмовляв із Йоаном Павлом ІІ про замах на його життя.
«Коли він розповідав про цю подію, я переконався, що тоді я був найближче до його святості. Він бачив цей замах, як і все інше, на що дивився, у світлі акту створення, у світлі любові, яка створює людину для любові. Це дозволяло йому пережити любов Бога в тому, що з ним сталося», — сказав в інтерв’ю для Vatican News професор Ґриґєль.
Друг Йоана Павла ІІ, який протягом понад 40 років мешкав неподалік Ватикану, часто мав змогу порозмовляти з папою про події 13 травня сам на сам. Він підкреслює, що Йоан Павло ІІ не мав жодної травми після замаху на своє життя і не відчував образи на Алі Аґджу, якому відразу пробачив. Професор Ґриґєль розповідає, що папа очікував нападу від початку свого понтифікату.
«Папа від самого початку був упевнений, що на нього чекає замах. 1979 року я брав участь у Святій Месі, яку він служив на Польському військовому цвинтарі на Монте Кассіно. Під час літургії якийсь чоловік підійшов до Джуліо Андреотті, що стояв навколішках біля вівтаря, і передав йому записку. Прем’єр-міністр Італії прочитав її і сховав до кишені. Після Меси я дізнався, що поліція затримала чоловіка, який пробирався до вівтаря з ножем, — згадує професор Ґриґєль. — Того ж дня я вечеряв зі Святішим Отцем і згадав про спробу замаху. Папа, почувши це, змовк, постукав пальцем по столу і сказав: “Бачиш, мене вже шукають…” Я зрозумів, що він усвідомлює, що йому загрожує. Він був дуже спокійний — у тому сенсі, що пожертвував своє життя».
У день замаху проф. Ґриґєль разом із дружиною був у Мадриді, де мав виголосити у місцевому університеті лекцію на тему антропології Йоана Павла ІІ. Про замах на життя свого друга дізнався перед самим початком лекції. Спонтанно, разом із сотнями людей він помолився тоді «Отче наш» за його порятунок. І хоча потім він не раз довіряв Богові Йоана Павла в молитві, йому здавалося, що Бог жорстоко вчинив із папою. Професор розповів про свої сумніви Йоану Павлу ІІ під час однієї з перших після замаху зустрічей.
«За кілька місяців після замаху Алі Аґджі, я сказав папі: “Ви знаєте, цей замах — це якась велика справа провидіння. Бог допустив це для чогось, але мені здається, що Він дуже жорстоко вчинив із Вами, поставився як до знаряддя”. Папа на мить замислився і сказав: “Знаєш, немає нічого прекраснішого, ніж бути знаряддям у руках Бога, зокрема, для священника…” Він так довіряв Богові, що був готовий прийняти навіть таку смерть. Вважав, що все це в задумі Бога має свій великий сенс і послужить якомусь великому благу».
Журналісти протягом довгих років розпитували професора Ґриґєля, хто, на його думку, стоїть за спробою вбивства Йоана Пала ІІ. Вперше це запитання виникло ще в Мадриді в день замаху. «Я уникав однозначної відповіді. Завжди казав, що той, кому це вигідно», — розповідає професор, який за кілька років сам запитав про це папу. Святіший Отець відповів: «Достатньо прочитати листи, які Аґджа пише мені, щоби зрозуміти, хто за цим стоїть…» «Я уже не допитувався, бо було б дуже нетактовно питати, що пише Аґджа; міг тільки здогадуватися». Схожу відповідь дав професору тодішній голова штабу армії Італії. «Він сказав, що є очевидним, хто стоїть за цим замахом, але, на жаль, немає вагомих доказів», — додає Станіслав Ґриґєль.
фінансово.
Щиро дякуємо!
