«Йосиф обожнював Ісуса, як ніхто інший. З глибини його спокійної душі випливав океан найніжнішої, найсмиреннішої любові», — написав англіканський теолог, який перейшов у католицизм.
Фредерік Вільям Фабер (1814-1863) — англіканський теолог, який перейшов у католицизм. Він був священник і поет. Це подвійне покликання зробило його автором прекрасних гімнів і духовних роздумів.
Бувши проповідником, він заснував у Бірмінгемській архідієцезії релігійну спільноту «Saint-Wilfrids», яка згодом об’єдналася з конгрегацією ораторіанців на чолі зі св.Джоном Генрі Ньюменом. Коли Ньюмен вирішив заснувати другий Ораторій у Лондоні, Фабер став його настоятелем і виконував ці обов’язки аж до смерті. Отець Фабер присвятив чималу частину свого життя переписуванню життєписів святих ораторіанців, а також залишив прекрасний текст про зразкову любов Йосифа до Ісуса.
Йосиф обожнював Ісуса
«Йосиф обожнював Ісуса, як ніхто інший. З глибини його спокійної душі випливав океан найніжнішої, найсмиреннішої любові. Любові, яку непокоїла думка про її подібність до любові Отця, і яка, однак, насмілилася бути на неї схожою. Так само, як любов Марії нагадувала поєднання любові Отця і Святого Духа, бо Марія одночасно була і матір’ю і нареченою.
Не було ангела, який міг би любити Ісуса так, як Його любив Йосиф. Окрім любові Марії, не було земної любові, яка більше б нагадувала вічну любов, ніж любов Йосифа до Дитятка. А це тому, що вона була подібною до вічної любові Отця».
Отець Фредерік Вільям Фабер.
фінансово.
Щиро дякуємо!
