«Я мрію про богопосвячене життя, яке є прозорим, цілісним і активним. Мені байдуже, чи нас багато, чи мало; важлива якість».
Так підкреслив кардинал Аквіліно Бокос Меріно у телепрограмі каналу TRECE, роздумуючи над запитанням про теперішнє і майбутнє богопосвяченого життя.
На його думку, «траєкторія чернечого життя» це шлях поміж світлом і тінями. Дехто хоче помічати тільки тіні і не розуміє цілісної ясності. Тому іспанський кардинал хотів би, щоб люди, які висловлюються на тему богопосвяченого життя, поїхали в найубогіші поселення в Кот д’Івуарі, Калькутті чи Медельїні. «Ми покликані до присутності й діяльності там, серед найбідніших. Ми повинні подолати прагнення займатися собою, коли є стільки людей, які страждають», — ствердив 83-річний ієрарх.
Стосовно Францискової концепції «Церкви, яка виходить назовні», він зазначив, що «іншого шляху нема». «Папа каже, що синодальність це майбутнє життя Церкви. Ця синодальність провадить нас до відкритості, до участі та щоденної залученості на благо найбільш потребуючих. Богопосвячене життя не може зійти з цього шляху», — підкреслив кардинал Бокос Меріно.
В Іспанії в неділю 30 травня відзначали день Pro Orantibus (День споглядальних орденів). У цьому контексті кардинал зазначив, що богопосвячене життя це «невідкритий скарб» у Церкві. Він бо показує «постійний погляд угору», «прагнення до пошуку єдності з Богом». Тому ієрарх закликав «без страху» приходити до клаузурових монастирів, які є «місцем зустрічі з Богом».
Кардинал Аквіліно Бокос Меріно належить до згромадження місіонерів-кларетинів. Був Генеральним настоятелем цього згромадження, а також, зокрема, директором часопису «Vida Religiosa» («Релігійне життя»).