Троє католиків-мирян з дієцезії Ессена подали dubium до Конгрегації віровчення, просячи офіційно відповісти, чи перебуває в розколі Католицька Церква Німеччини. Dubium, що у перекладі з латинської мови означає «сумнів», — це адресоване Конгрегації запитання, на яке можна відповісти «так» або «ні».
Розглянувши запитання, Конгрегація зазвичай надає Responsum ad dubium — офіційну відповідь, як це було зроблено у березні 2021 року у відповідь на запитання, чи може Церква благословляти одностатеві союзи.
Іноді до Конгрегації віровчення звертаються з проханням відповісти одразу на декілька питань, відомих як dubium. У 2016 році четверо кардиналів подали п’ять таких запитань, які стосувалися тлумачення апостольського напоумлення Папи Франциска про любов у сім’ї «Amoris laetitia».
Андре Віхманн, мирянин із Бохума, що на заході Німеччини, заявив що він, разом із двома іншими людьми, подав до Ватикану dubium через своє «велике занепокоєння єдністю». «З моєї точки зору, розкол уже відбувся», — сказав він, посилаючись на поширені у Німеччині вимоги щодо рукоположення жінок, благословення одностатевих пар всупереч Ватикану, і мирян, які проповідують на Месах.
«Ми — троє католиків з дієцезії Ессена. Протягом багатьох років ми активно брали участь у житті церковної спільноти, виконуючи різні служіння. Під час процесу, який тривав багато років, поляризація у наших місцевих громадах все зростала. Не завжди легко було обороняти і сповідувати Катехизм Католицької Церкви. Також не завжди легко було відстоювати літургію, щоб вона відправлялася згідно з церковними книгами».
Віхманн каже, що вони розуміють, що «не мають права на відповідь із Риму», але для них дуже важливо подати сигнал. «Дах Церкви горить на північ від Альп», — сказав він.
Віхманн також розкритикував «синодальний шлях» німецької Церкви, передбачивши, що він стане розчаруванням і для тих католиків, які «орієнтовані на реформи». Оскільки рішення його учасників юридично не зобов’язують єпископів до їхнього виконання, очікування на доктринальні зміни за допомогою «синодального шляху» нереалістичні. Віхманн зазначив, що «синодальний шлях» ризикує створити глибшу поляризацію і поділ також і серед католиків, вірних Учительству Церкви.
«Дискусії тут, у Католицькій Церкві Німеччини, відбуваються окремо від Вселенської Церкви. Багато з порушених питань повинні вирішуватися у Вселенській Церкві на основі Магістеріуму. Розглядаючи теми, які йому суперечать, і прокладаючи цим ідіосинкратичний шлях, “синодальний шлях” також неминуче зруйнує сподівання католиків, які покладаються на Катехизм і Магістеріум Церкви».
Автори dubium зазначають, що «лише на основі прояснення можна знову знайти єдність у вірі, надії та любові».
Єпископ Ґеорґ Бетцінґ, голова Конференції німецьких єпископів, наполягає на тому, що німецька Церква не перебуває у розколі. «Абсолютно зрозуміло, що існують питання, які ми можемо обговорювати лише на рівні Вселенської Церкви. Ми можемо допомогти цьому своїми роздумами з Німеччини, — сказав він. — Але я хотів би відкинути звинувачення у тому, що ми схизматики або що бажаємо відокремитися від Риму як Німецька національна церква. Наш зв’язок із Римом і зі Святішим Отцем дуже міцний».
Раніше на цьому тижні впливовий богослов, кардинал Вальтер Каспер також висловив критику у бік «синодального шляху». «Я ще не втратив надію, що молитви багатьох вірних католиків допоможуть спрямувати “синодальний шлях” у Німеччині на католицьку колію», — сказав кардинал.
фінансово.
Щиро дякуємо!
