В підсумковій середовій катехизі про молитву Святіший Отець говорив про інтенсивну молитву Ісуса в останні години Його земного життя.
Папа Франциск вказав на Його стійкий зв’язок з Отцем і на те, що Господь Ісус тоді молився і за кожного з нас, пише Vatican News.
Молитва є однією з найочевидніших ознак життя Ісуса, оскільки діалог з Отцем — це полум’яне ядро всього Його життя. Цим зауваженням Папа Франциск розпочав підсумкову катехизу про молитву. Під час зустрічі з паломниками, що в середу, 16 червня 2021р. зібралися на внутрішньому подвір’ї св.Дамаcія в Апостольському палаці у Ватикані, він завершив розпочату в травні минулого року серію повчань, присвячених молитві. Папа зазначив: під час цих зустрічей не раз згадувалося про приклад молитви, що його нам залишив Христос.
Серце Євангелія
Євангелісти засвідчили, сказав Папа, що молитва Ісуса стала ще більш інтенсивною та насиченою в годину Страстей і смерті. Справді бо, ці події становлять осердя християнської проповіді, й не лише тому, що в Євангеліях їм відведено найбільше місця, але й тому, що вони проливають світло на всю історію Христа цілісно.
«Він не був філантропом, який заопікувався стражданнями та хворобами людей, а чимось набагато більшим. У Ньому виражена не просто доброта, але спасіння. Це щось більше: це спасіння — і то не епізодичне спасіння, як от те, що спасає мене від хвороби чи моменту відчаю, але повне, оте месіянське спасіння, яке дозволяє надіятися на остаточну перемогу життя над смертю», — сказав Наступник святого Петра.
Молитва в годину Страстей
Отож, у дні Його останньої пасхи бачимо Ісуса, «повністю зануреного в молитву». Він молиться у Гетсиманському саду, опанований смертною тугою. Однак саме тоді, як зауважив Папа, Він звертається до Бога, називаючи Його «Abbà», тобто «Татусю». Відчуваючи, як навколо Нього згущується пітьма, «Ісус проходить через неї з цим коротким словом: Abbà!»
Ісус молиться також і на хресті, «огорнутий мовчанням Бога». Але з Його уст знову злинає слово «Отче». Молитва на хресті, за словами Франциска, була «найвідчайдушнішою», бо в цей момент Він був «абсолютним заступником», молячись за всіх — також і за тих, які Його засудили. В годину болю душі й тіла Ісус молиться псалмами, промовляючи «разом з убогими світу, особливо, тими, хто всіма забутий», слова 22 псалма: «Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?» Спускаючись у прірву відокремлення від Бога, обтяжений усім гріхом світу, Він і далі звертається до Отця, кажучи «Боже мій!» І, до останнього віддиху занурений у своє синівство, в заключний момент каже: «Отче, у Твої руки віддаю мого духа».
«Ісус, отже, молиться у вирішальні години Страстей і смерті, — сказав Папа. — Отець вислухає Його молитву у воскресінні. Христова молитва — наполеглива, вона неповторна і також стає взірцем для нашої молитви. Кожен з нас може сказати: “Ісус на хресті молився за мене!”»
Молитва за учнів
«Також і в найболючішому з наших страждань ми ніколи не самотні», — сказав Папа. На його думку, найкращим, що варто згадати на завершення циклу, присвяченого молитві, є саме це: «Благодать того, що ми не лише молимося, але що ми, так би мовити, були “вимолені”, що ми вже прийняті в діалог Ісуса з Отцем, у спільність Святого Духа».
На завершення Святіший Отець закликав вірних завжди пам’ятати, що Христос молиться за кожного з нас, і мати надію та мужність чути цю молитву і прямувати вперед.