Роздуми

Коли молитва — це поцілунок

05 Липня 2021, 13:39 2358

Одного вечора я сиділа на дивані з вервицею в руках, намагаючись молитися. Але була така виснажена довгим днем піклування про своїх сімох дітей, що просто поцілувала маленьке Розп’яття і насолоджувалася часом тиші, занадто втомлена навіть для одного «Радуйся, Маріє».

До кімнати зазирнув мій чоловік. «Вибач, — сказав він. — Я знаю, що ти хотіла поговорити, але я надто виснажений».

Нічого страшного, подумала я, саме це я сама щойно сказала Ісусові.

Засинаючи, я думала про лісову стежку, якою незліченну кількість разів проходила разом із чоловіком за 20 років нашого шлюбу. Про сутінкові вечори, коли ми просто трималися за руки, не промовляючи жодного слова. Через десятиліття нашого шлюбу я знаходжу душевний відпочинок у нашому стриманому, часом мовчазному стилі спілкування — розмовах, заснованих лише на звуках хвої, яка тріщить під нашими ногами, коли ми рухаємося знайомою ділянкою землі.

Розумієте, коли двоє людей добре знають одне одного, їм не потрібно говорити. Принаймні, не завжди. Часто буває достатньо просто бути поруч. Чому ж із моїм Єдиним справжнім Нареченим усе має бути інакше?

Мати Анджеліка одного разу сказала: «Молитва — це не те, що ти робиш; це час, проведений разом із кимось».

Кардинал Робер Сара так любить час мовчання разом із Господом, що написав про це цілу книжку — «Сила мовчання», в якій згадує про постійний шум нашої культури як про форму диктатури. «Шляхом мовчання, — пише він, — ми повертаємося до нашого небесного походження, де немає нічого, крім спокою, миру, відпочинку, мовчазного споглядання та поклоніння осяйному обличчю Бога».

Нещодавно Папа Франциск говорив про споглядальну молитву під час загальної аудієнції. Він процитував слова святого Йоана Марії Віаннея про Христа: «Я дивлюся на Нього, а Він дивиться на мене… молитва не потребує багато слів. Достатньо погляду». 

Усе це перегукується зі словами євангеліста Йоана: «І Слово стало тілом, і оселилося між нами» (Йн 1,14). Ці слова нагадують нам, що Христос прийшов до нас у плоті, що наша віра — фізична, а не лише інтелектуальна, або «духовна, але не релігійна», як сьогодні популярно говорити. І цей аспект може бути неймовірно корисним. Тому ми, католики, будуємо красиві храми, повні вітражів і статуй. Ось чому ароматні хмарки ладану лоскочуть наші почуття, коли ми стаємо навколішки перед кам’яними вівтарями, окроплені освяченою водою. Коли ми робимо хресне знамення, то звершуємо акт фізичної молитви, зображуючи на своєму тілі знак Пресвятої Трійці. І коли життя позбавляє нас слів або просто робить занадто втомленими, ми можемо молитися, просто стоячи навколішках у тіні нашого Улюбленого, дивлячись на розп’яття і даруючи йому маленький поцілунок.

Переклад CREDO за: Сара Робсдоттір, Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
125696грн
12717грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
3дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: