Роздуми над Словом Божим на ХІХ Звичайну неділю, Б
Сьогоднішнє Євангеліє дуже подібне до опису з’явлення манни в книзі Вихід.
Тоді Господь заговорив до Мойсея: “Чув я нарікання синів Ізраїля. Скажи їм таке: Ввечорі їстимете м’ясо, а вранці насититеся досхочу хлібом, і зрозумієте, що Я — Господь, Бог ваш.” І справді ввечері сталось так, що налетіли перепелиці і вкрили табір, а вранці впала роса довкола табору. Коли ж роса зникла — ось на пустині зверху щось дрібненьке, крупчасте й тоненьке, мов іней по землі. Побачили це сини Ізраїля та питають один одного: “Що це таке?” Не знали бо, що воно таке. А Мойсей сказав їм: “Це хліб, що дав Господь вам на поживу (Вих 16, 11-15).
Як тоді сини Ізраїля нарікали на Мойсея, так тепер юдеї нарікають на Ісуса. Мойсей запевнив вибраному народові визволення з Єгипту. Він вів їх до Обіцяної Богом Землі, рятуючи їх та дбаючи про всі їхні потреби. Проте вони постійно нарікали на нього. Та замість того, щоб покинути цей народ, Мойсей заступається за нього. Відповідаючи на невдячність своїх вибраних, Бог дає дар манни з небес. На щоразу більшу невдячність, Господь відповідає ще більшим даром.
Подібне спостерігаємо також в Євангелії. Ще минулого дня після помноження хлібів та риби весь народ величав Ісуса: Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ» (Йн 6, 14). Вони навіть хотіли обрати Його царем. Проте вже наступного ранку Ісус чує від них нарікання: Того часу нарікали на Ісуса юдеї, бо Він сказав: «Я — хліб, який зійшов з неба». У відповідь Ісус говорить про воскресіння, про знання та бачення Бога, про вічне життя та живий хліб! Воістину — це найбільші та незбагненні дари!!! Божа доброта — нескінченна. Вона завжди перевищує людські нарікання та невдячність.
Наступна подібність пов’язана з порою дня. Ізраїльтяни отримували м’ясо з перепелиць ввечері, а манну — на ранок. Так само Ісус наситив народ ввечері, а наступного дня навчав про небесний хліб. Манна, яка падала на табір з небес, заповідала перший прихід Ісуса від свого Небесного Отця. Як Бог Отець давав манну з небес, так тепер Він дає нам свого Сина під видом хліба: Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець Мій дає вам хліб правдивий з неба (Йн 6, 32). Мойсей дав у минулому, але Отець постійно дає. Це постійна, тривала і завжди актуальна дія Бога. Це чудесний дар, який триває донині для нас «Отець Мій дає вам хліб».
В події насичення народу об’являється Триєдиний Бог. Перший — Отець, який дає хліб з небес. Живим хлібом, що сходить з небес, є Ісус Христос, Божий Син. Потрібно зауважити ще Святого Духа.
Пригадаймо дві цитати. Перша — з книги Вихід: а вранці впала РОСА довкола табору… Коли ж РОСА зникла — ось на пустині зверху щось дрібненьке, крупчасте й тоненьке, мов іней по землі. Після небесної РОСИ з’являється манна. Друга цитата з Літургійного Месалу. Коли священик простягає руки над принесеними на вівтарі дарами, він просить Бога Отця: «Освяти ці дари РОСОЮ Твого Духа, щоб вони стали для нас Тілом і Кров’ю Господа нашого, Ісуса Христа». Отож в Євхаристії, під час кожної Божої Служби ми отримуємо потрійний дар. Отець притягує нас через Свого Сина Ісуса Христа у Святому Духові, щоб ми мали вічне життя.