Роздуми над Божим Словом на понеділок ХХІ звичайного тижня, рік І
Павло, Силуан і Тимофій — Солунській Церкві в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа. Ми завжди дякуємо Богові за всіх вас, згадуючи в наших молитвах; постійно пам’ятаємо перед Богом, нашим Отцем, про ваше діло віри, про відчайдушну працю любові та терпіння в надії на нашого Господа Ісуса Христа. Знаємо, улюблені Богом брати, про ваш вибір. Адже наше Євангеліє до вас було не тільки в слові, а й у силі, та у Святому Дусі, й з повним переконанням. Ви знаєте, якими були ми між вами і задля вас. Ваша віра в Бога долинула до кожної місцевості. Так що нам не потрібно щось говорити, бо вони самі про нас промовляють, який був наш прихід до вас, і як ви від ідолів навернулися до Бога, щоб служити живому й істинному Богові та очікувати з небес Його Сина, якого Він воскресив з мертвих, Ісуса, котрий визволяє нас від майбутнього гніву.
1 Сол 1, 1-5. 8-10
Чомусь майже й дня не минає, щоб ми когось не критикували. У школі, на роботі чи навіть удома нам набагато легше звернути увагу на чийсь недолік, аніж похвалити за добрий учинок.
Апостол Павло у перших двох розділах свого Послання вітає солунян, дякує їм та хвалить їх за віру. Погляньмо на його привітальні слова на самому початку листа: «Ми завжди дякуємо Богові за всіх вас, згадуючи в наших молитвах; постійно пам’ятаємо перед Богом, нашим Отцем, про ваше діло віри, про відчайдушну працю любові та терпіння в надії на нашого Господа Ісуса Христа» (1Сол 1, 2-3).
У Павла не було ілюзій щодо своїх учнів. Він знав, що вони не були досконалими. Далі апостол застерігає їх — а також усіх християн — від аморальної поведінки та гніву, а в останніх словах просить не цуратися праці та не гасити Духа. Тобто спільнота у Солуні мала свої гріхи та вади, але Павло почав своє послання до неї не від цього. Для заохочення учнів до більш ревного наслідування Христа апостол спочатку зосередився на свідченнях Божої благодаті. Безперечно, Павло бачив потребу солунян у зростанні, але й усвідомлював, що воно залежить передусім від Бога. Головним завданням Павла було допомогти учням зосередитися на своєму Спасителі, щоби Святий Дух продовжував формувати й освячувати їх.
Ми мало чим відрізняємось від наших братів і сестер із Солуні. Тож Господь словами святого Павла заохочує сьогодні й нас та нагадує, що Святий Дух діє. І коли ми усвідомлюємо свій гріх та необхідність глибшого навернення, Він звертає нашу увагу на хрест Його Сина, щоб нагадати, де є джерело благодаті спасіння.
Тож поспіши до Того, Хто тебе беззастережно любить. Визнай, що без Нього нічого не можеш зробити, і проси допомогти тобі на шляху до небес. Господь розпочав у тобі дивовижні зміни й прагне довести свою святу справу до кінця!
«Дякую, Отче, за Твою любов. Нехай усвідомлення цієї любові збільшує моє прагнення бути ближче до Тебе».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
