Мережею досить давно шириться реклама захисту прав людей у стосунках, на робочих місцях, у родинах. Стрічки новин переповнені стражданнями нещасних жінок, із яких знущаються чоловіки-тирани. А чоловіки повсякчас нарікають, що стервозні вимогливі дружини з дня на день обмежують їхню свободу.
Звісно, є випадки, коли у родині чи на роботі люди справді зазнають морального та фізичного насильства, обмеження своїх прав і навіть фізіологічних потреб. Наприклад, коли начальник позбавляє працівника обідньої перерви, несправедливо зменшує заробітну платню. У сім’ях жінки та чоловіки можуть страждати від словесних образ, шантажування, побиття, недосипання… Та буває і так, що єдине, від чого страждають люди у стосунках, це їхній егоїзм та страх брати на себе обов’язки.
Давайте розглянемо ситуації, коли під прикриттям теми насильства й тиранії приховуються маніпуляції. Поговоримо про псевдоаб’юзерів.
1.Дружина обмежує мою свободу
Людина має право на свободу, хобі, відпочинок, коли вона достатньою мірою виконала свій обов’язок. Згода на шлюб — це вже є згода на обмеження своєї свободи. Якщо дружина щодня «пиляє» вас через залипання за комп’ютерними іграми, футболом, читанням чи малюванням, то задумайтеся: наскільки ваше хобі заважає вам утримувати родину та виконувати домашні обов’язки. Якщо ви вирішили купити собі велосипед для подорожей чи нове рибальське знаряддя, то узгодьте це питання з дружиною, бо у вас після одруження нема більше повної свободи. Ваша свобода залежить від сімейного бюджету та сімейних справ. Часто можна почути, що він чи вона зібрали валізу і пішли трохи пожити до мами, бо втомилися від сімейного життя. Це така собі зрада без залучення коханки чи коханця. «Я від тебе втомився (втомилася)». Подумайте, перш ніж це зробити: тепер вашій дружині чи чоловікові доведеться все життя жити з думкою, що ви від неї чи від нього періодично втомлюєтеся.
2.Чоловік мені не дає змоги розвиватися
Людина все життя в чомусь розвивається. А саме — в тому, на користь чого вона свого часу зробила вибір. Людина завжди несе відповідальність за свій вибір або вчиться протягом деякого часу нести цю відповідальність. Якщо ваш розвиток викликає спротив у близької людини, то зверніть увагу на те, що ви занедбали та яким чином зраджуєте близьких. Якщо ви прагнете будувати кар’єру чи здобувати ще одну освіту, але при цьому чоловік вас майже не бачить, діти занедбані й покинуті, то ви безвідповідальна людина у виконанні подружніх обов’язків, на які колись погодилися. Якщо ви думаєте, що, створивши сім’ю, зможете потім втілювати свої мрії та плани щодо хобі, подорожей і роботи, то на вас чекає розчарування. Звісно, це все ви можете почати робити без згоди своєї половинки; але майте на увазі, що ваші стосунки значно зміняться, і не в кращу сторону. Якщо ви вважаєте, що ваша мама чи свекруха вас підмінять і допоможуть у побуті, то ви дуже помиляєтеся. У вашій сім’ї вас ніхто не замінить, а втручання родичів у ваші домашні справи ще більше погіршить ваші стосунки. Тому рекомендовано спочатку вкладати сили у свій розвиток, а потім уже створювати сім’ю.
3.Батьки порушують мої права
Сучасні діти, отримавши інформацію про захист своїх прав, часто маніпулюють батьками. Іноді є спроби викликати поліцію, коли батьки починають тиснути чи щось відкрито забороняти. Часто порушення своїх прав і приниження діти вбачають у вимозі батьків помити посуд, прибрати після себе сміття, почистити зуби чи бути увечері вдома. Однак є незаперечним фактом, що батьки відповідають за виховання, навчання, дозвілля, життя та здоров’я своїх дітей, тому мають право стояти на варті щодо своїх батьківських обов’язків. Варто зазначити, що діти теж мають свої обов’язки, залежно від віку. Дошкільнята повинні складати за собою іграшки та дотримуватися режиму дня; школярі повинні виконувати домашні завдання; підлітки мають дотримуватися особистої гігієни та дбати про своє здоров’я. Всі члени родини мають піклуватися про те, щоб забезпечувати одне одному комфортне та спокійне проживання обік, дбати про чистоту приміщення та культуру стосунків.
На жаль, за час сімейного життя кожен назбирує свою власну валізу образ, дорікань, поганих настроїв та емоцій. І носимося ми з цією валізою все життя, часто відкриваючи її у момент сварки та дістаючи звідти образи ще десятирічної давнини. А часто в тій валізі на додачу міститься мотлох дитячих образ на батька та матір. І ми вправно ліпимо ці образи до чоловіка чи дружини. Якщо батько обділив увагою в дитинстві, то відсутність комплімента від чоловіка увечері коштуватиме йому скандалу або тижневого мовчання у відповідь. Якщо забракло материнської любові або її було аж занадто, то немитий посуд чи пересолений борщ перетворяться у словесний потік грязюки до дружини. Але часто буває і так, що доцільні зауваження чи запитання інша половинка, яка звикла по життю бути жертвою, сприймає як атаку на свою гідність. Наприклад, якщо чоловік побачив купу брудного посуду і сказав: «Стільки посуду сьогодні брудного», то отримує у відповідь оскаженілу дружину з матюками і прокльонами. А відповідь мала бути очевидною: «Була занята дітьми» чи «просто не встигла». Або на потребу дружини про гроші за комунальні послуги чи за їжу вона отримує від чоловіка цілу морально-виховну лекцію про грамотне витрачання коштів. Хоча це звична для сім’ї справа — разом продивлятися чеки, квитанції, планувати та фіксувати доходи та витрати.
Вміти керуватися очевидними речами, а не намотувати один одному на шию зашморг власних образ; не додумувати стосунки за когось; не робити з себе жертву; не намагатися «міняти» вже сформовану дорослу людину; вміти прощати і відпускати поганий день і настрій; а також — учитися збирати валізу приємних моментів та щасливих спогадів. Все це має зберегти шлюб і надати йому особливого, гармонійного сенсу.
фінансово.
Щиро дякуємо!
