Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 3 вересня
Уявімо похорон, на якому присутня вся наша родина, друзі, колеги, спільнота, багато людей з парафії. Чотири особи виголошують промови. І раптом ми розуміємо, що потрапили на свій власний похорон через кілька років від сьогоднішнього дня. Що б ми хотіли почути про себе та своє життя від кожного промовця, чим хотіли б запам’ятатися присутнім на цьому похороні? Мабуть, кожен хотів би чути лише добрі слова та приємні спогади. Та чи відповідаємо ми зараз всім тим словам, які б хотіли почути? Те, що ми уявили, може стати для нас дороговказом: на які добрі слова ми ще не заслужили, з ким ще не помирилися, яких добрих діл ще не завершили чи навіть і не розпочали…
А якщо уявимо собі, що ми не на своєму похороні, а перед обличчям Божим на загальному суді. Чи маємо з чим постати перед Творцем? Що б ми хотіли почути від Господа? Мабуть, це були б слова: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу (Мт 25,34).
Сьогодні в Євангелії чуємо: Чувайте отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде. Не знаємо ні про день своєї смерті, ні коли Господь прийде вдруге. Слово Боже заохочує пам’ятати про цей день та бути готовим до нього: Тому й ви будьте готові, бо Син Чоловічий прийде тієї години, що про неї ви й не думаєте.
Метою життя кожного свідомого християнина є виконати волю Господню та отримати життя вічне. Яким би було наше життя, якби ми мали звичку розпочинати будь-яку справу з думкою про цю мету? Якби кожного разу, перед тим як своєю поведінкою чи словами завдавати болю іншим, ми могли зупиниться і подумати про мету? Коли, марнуючи нагоду чи час для добрих справ, мали би перед собою нашу мету? Мабуть, далеко кращим із перспективи вічності.
Якщо ж і навчимося жити з думкою про цю мету, то варто пам’ятати, що своїми силами не можемо самі себе спасти, не можемо стати досконалими чи готовими на сто відсотків до приходу Господа. Можемо лише надіятися на безмежне Боже Милосердя до нас.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
Фото Carolyn Booth з сайту Pixabay
фінансово.
Щиро дякуємо!
