Для Ватикану закордонні поїздки — це ще й політичні заяви. На хвилі ентузіазму натовпів та висвітлення у медіях по всьому світу, Папа може багато чого досягти.
Лев XIV поставив перед собою дві амбітні цілі. На це звертає увагу римський кореспондент німецькомовних інформагенцій Людвіг Рінг-Айфель.
«Папа Лев XIV обрав два політично суперечливі місця для своєї першої закордонної поїздки. З 27 по 30 листопада він має намір відвідати Туреччину. Звідти вирушить до Лівану, де також планує провести майже чотири дні. Повернення до Рима заплановано на 2 грудня. Хоча перший етап, присвячений 1700‑річчю Нікейського Собору, був давно очікуваним, — друга мета поїздки на Близькому Сході з’явилась на радарі організаторів папських подорожей набагато пізніше».
Той факт, що Лев XIV офіційно планує поїздку до Лівану, став можливим лише тому, що воєнна ситуація навколо Держави Ізраїль, здається, заспокоюється. Всього кілька місяців тому, коли ліванська «Хезболла» обстрілювала Ізраїль ракетами, а ізраїльські ВПС відповідали атаками на південний Ліван, папська поїздка до «Країни кедрів» була б немислимою.
Папа зі США, який з моменту своєї першої після конклаву промови 8 травня позиціонує себе як посланця миру, тепер — під час своєї першої Апостольської подорожі — може перевірити, чи його послання досягає цільових адресатів. За діяльністю на складній міжрелігійній та регіональній політичній арені Лівану, а також за тим, на чому він наголошує, будуть уважно стежити не лише релігійні угруповання в Лівані — країні, що приймає папський візит. Будуть уважно відстежувати всі сигнали, спрямовані до Ізраїлю, який досі не уклав миру з Ліваном, та до більших арабських країн по сусідству.
Особливе значення цього візиту підкреслює вже самий факт, що Папу Римського запросили політичні й духовні лідери різних релігійних спільнот. Очікується, що новий Папа, як і св.Йоан Павло II та Бенедикт XVI, підкреслить особливу роль Лівану як єдиної арабської держави з автентичним культурним та релігійним плюралізмом і відносно стабільною демократією.
У жодній іншій країні Близького Сходу християни не беруть участі в політичній владі, спираючись на права меншин, і жоден католицький релігійний лідер у регіоні не має такого впливового становища, як маронітський патріарх.
Читайте також:
Ліванці просять чуда у св. Шарбеля: «Не хочемо війни з Ізраїлем»
Порівняно з поїздкою до Лівану, візит у Туреччину, запланований на попередні чотири дні, виглядає легшим. Щоправда, офіційний господар — президент Реджеп Таїп Ердоган, може бути непередбачуваним: наприклад, у своїй поведінці щодо Ізраїлю; а сильна турецька військова присутність на півночі ослабленої сусідньої країни, Сирії, якось не завжди відповідає міжнародному праву. Не на його користь говорять і репресії щодо меншин і членів опозиції всередині країни. Однак візит Папи відбувається за іншими правилами, ніж візит Комісара ООН з прав людини.
В центрі уваги візиту — зустріч зі Східними Церквами та з почесним главою православ’я, патріархом Константинопольським Варфоломієм I. Його історична резиденція — Фанар — у сучасному Стамбулі розташована в Туреччині, як і місце проведення Нікейського Собору, яке зараз називається Ізнік.
Під час пропам’ятних урочистостей на честь важливої зустрічі теологів 1700‑річної давнини Папа Лев XIV своїми жестами і промовами може передати важливі екуменічні та догматичні послання, які, швидше за все, матимуть відлуння і в Римській Католицькій Церкві.
Подорожі до Туреччини й Лівану заявив уже попередник Лева XIV, папа Франциск. У випадку Туреччини, папський організатор поїздки кардинал Джордж Коовакад навіть був присутній, щоб узгодити деталі. Однак хвороба і смерть попереднього папи завадили цим планам. Тепер Лева XIV у його перших Апостольських подорожах супроводжуватиме інший організатор: молодий мексиканський священник Хосе Салас Кастанеда з Державного секретаріату Ватикану.
фінансово.
Щиро дякуємо!
