З Богом можна розмовляти о будь-якій порі дня, без необхідності падати навколішки перед святим образом або відвідувати храм.
І для розмови з Богом не обов’язково вживати вишукані молитви ані довгі занудні роздуми. В деякі моменти вистачить збудити в собі добрий намір або промовити короткий заклик. Єднання з Богом триватиме також під час мисленнєвої молитви. Здатність провести зустріч зі Всевишнім доступна для всіх! Дайте себе попровадити святому Падре Піо, і увійдіть у захопливу пригоду.
Прокинувшись
«Будь ласка, вибери протягом дня дві хвилини і присвяти їх на медитацію: найкраще — вранці та увечері — після Розарію. З огляду на тяжку пору року, ранкові роздуми можеш спокійно проводити навіть залишаючись у ліжку, ще до того як встати. Господь буде і цим задоволений. Чи ти виконаєш моє побажання? Я знаю твій послух, і впевнений, що ти саме так учиниш.»
Перед роботою та після роботи
«Далі: хай би що ти робив, будь уважний, щоб не втратити усвідомлення Божої присутності. Ніколи не розпочинай праці або іншого заняття, не подумавши перше про Бога, присвячуючи Йому добрі наміри та свої вчинки. Так само роби по закінчення праці, перевіряючи, чи все було виконане згідно з попереднім наміром, і дякуючи за благодаті. Якщо цього не було, то з сильним рішенням виправитися проси смиренно Господа, щоб Він тобі простив.
Нехай тебе не лякає і не знеохочує той факт, що твої вчинки не будуть досконалими та згідними з наміром. Ми слабкі, як земля, яка не завжди дає плоди згідно з очікуваннями господаря. То чого ти очікуєш? Нехай ця мізерність стане для нас джерелом смирення: завжди нагадуймо собі, що без Божої допомоги ми нічого не можемо зробити. Однак неспокій, що зроджується після роботи, коли вона не була виконана згідно з попереднім наміром, це в жодному разі не ознака смрення. Це радше знак, що душа не ввірила Божій опіці досконалість свого діла і занадто покладалася на свої можливості.
Не віддавайся роботі аж до тієї міри, щоби твій дух втратив усвідомлення Божої присутності. Для цього я прошу, щоб ти часто поновлювала добрий намір, який збудила в собі на початку, а також час від часу возносила короткі заклики. Вони бо — як стріли, що ранять Боже серце і примушують його — в цьому разі це слово не перебільшення — уділяти нам благодать і допомогу.»
Перед їдою та після їди
«Коли сідаєш до їжі, яку ми з необхідності споживаємо для підкріплення тіла, — помолися раніше і проси Бога про допомогу, щоби цей час не зашкодив душі. Потім збуди в собі якусь побожну думку і берися до споживання, зважаючи на те, що з тобою є Божественний Учитель разом зі своїми апостолами, як це було під час Останньої Вечері, коли Він установив Таїнство Вівтаря. Коротко кажучи, тілесна пожива нехай буде для нас приготуванням до Євхаристійної учти. Це належить чинити без надмірного зусилля духу. Чи я достатньо ясно висловився?
Закінчивши їсти, ніколи не вставай від столу без належної подяки Господу. Така поведінка віддаляє острах перед підступною ненаситністю.»
Перед сном
«Не лягай спати, не провівши перед цим іспиту совісті: подумай, як ти провела день, і всі думки скеруй до Бога. Після цього нехай іде дар посвячення Богові себе та всіх християн.
Окрім того, на славу Божу присвяти відпочинок, на який ідеш, і не забувай ніколи про Ангела-Хранителя. Він завжди з тобою і, попри твої численні помилки, ніколи тебе не покидає. Ах! Доброту нашого Ангела просто неможливо описати. Цей найвірніший друг убереже нас від чергових невірностей.
Засинаючи, постарайся зосередити думки на вибраному моменті зі Страстей Ісуса. Заохочую, щоб очі твого розуму були скеровані на Ісуса, який молиться в Гетсиманії. Однак роби це, повторюю, без надмірного зусилля духу.»