Грішники, але діти Божі

Роздуми над Божим Словом на суботу ХХІІІ Звичайного тижня, рік І

Вірним є слово і гідне повного прийняття, що Ісус Христос прийшов у світ, аби спасти грішників, серед яких я перший. Але я тому був помилуваний, щоб у мені першому Ісус Христос показав усе довготерпіння, як приклад для тих, хто має повірити в Нього для вічного життя. А Цареві віків — нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові — честь і слава навіки-віків, амінь!

1 Тим 1, 15-17

Коли чуємо, як святий Павло називає себе «першим» грішником (1Тим 1, 15), можемо подумати: «О святий Павле, не перебільшуйте!» Так, до свого навернення Павло був грізним ворогом Христа і Його Церкви; але все змінилося від моменту зустрічі з Ісусом на шляху до Дамаска. Від того дня Павло став невтомним проголошувачем Євангелія. То як же він міг далі бути великим грішником? Хіба це не залишилося в минулому?

Павло розумів, що боротьба з наслідками первородного гріха не припиниться навіть після хрещення. Він знав, що Ісус прийшов урятувати тих, хто заблукав, — і не лише злочинців, але й «непоступливих» громадян, як він сам. Навернення Павла не закінчилося на шляху до Дамаска. Тоді все лише почалося! Для нього воно було постійним процесом, як і для всіх нас. Папа Франциск описав це дуже влучно, сказавши про себе: «Я грішник, на якого Господь поглянув із милосердям».

Це підводить нас до другої частини цього вірша: Христос Ісус прийшов, щоб урятувати нас від гріха, а не засудити за це. Він прийшов не для того, щоб принижувати нас або змусити жити з почуттям провини та соромом через свою гріховність. І Павло це підкреслює. Він сам переконався, що Бог висвітлює глибину гріховності, щоби своєю небесною благодаттю очистити і повернути до життя. Ось чому розуміння своєї гріховності не робить апостола гіршим, не народжує почуття провини та не провадить до відчаю.

Велич Павла полягає в тому, що він зумів прийняти обидві ці глибокі істини. Так, він був грішником. І, так, він був улюбленою Божою дитиною. До такої духовної постави він сьогодні закликає і Тимотея, і нас. Вона є реальною причиною миру та радості: ми — грішники, які отримали Боже милосердя!

«Господи, допоможи мені бути вдячним за те, що, попри мої гріхи, я все одно залишаюся Твоєю дитиною!»

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Дивіться YouTube-канал журналу «Слово між нами»