Роздуми над Божим Словом на суботу ХХIV Звичайного тижня, рік І
Коли ж зібрався великий натовп і з усіх міст поприходили до Ісуса, Він розповів притчу: «Вийшов сіяч сіяти своє зерно. Коли сіяв його, одне впало при дорозі й було витоптане, і птахи небесні визбирали його. А друге впало на каміння та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи. Інше впало серед терня, і як виросло терня, то заглушило його. Ще інше впало в добру землю і, зійшовши, дало врожай у сто разів». Кажучи це, Він вигукнув: «Хто має вуха, щоб слухати, — нехай слухає». Учні ж запитували Його, що означає ця притча. А Ісус відказав: «Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим — у притчах, щоби дивилися — і не бачили, щоби слухали — і не розуміли. Ось що означає ця притча: зерно — то Слово Боже. А що при дорозі, — це ті, які почули, та потім приходить диявол і забирає Слово з їхнього серця, щоб не повірили й не спаслися. А що на камені, — це ті, хто тільки почує, з радістю приймає Слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час випробування відступають. А що в терня впало, — це ті, які почули, але, заглушені клопотами, багатством та життєвими насолодами, йдуть і не приносять плоду. А те, що на добрій землі, — це ті, хто, почувши Слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні».
Лк 8, 4-15
Терпіння… Зазвичай воно означає: не здавайся, продовжуй іти, навіть коли рухатися немає сил. Стисни зуби і працюй. Це неприємно, а часом здається взагалі неможливим для виконання.
Але чому Ісус говорить про терпеливість, описуючи людей, у чиєму житті Боже слово «проростає» і приносить добрі плоди (див. Лк 8, 15)? Імовірно, тому що без неї — ніяк. Погляньмо на людей із сьогоднішньої притчі. Ті, хто уособлюють «кам’янистий» ґрунт, із радістю приймають Боже слово, але «до часу вірять, а під час випробування відступають» (Лк 8, 13). Інші, які перебувають «між терниною», витрачають сили на здобуття матеріальних благ та «заглушені клопотами, багатством та життєвими насолодами» (Лк 8, 14).
Терпіння, що народжується з віри і надії, вдосконалює кожен аспект духовного життя. Воно потрібне в боротьбі зі спокусами та брехнею диявола. Без нього неможливо наполегливо боротися з усім, що відриває нашу увагу від Бога. В іншому випадку дрібні, але численні проблеми постійно порушують внутрішній спокій та робочий настрій. І головне: щоб мати терпіння і його не втратити, нам потрібна глибока і регулярна молитва.
Проводячи щодня час із Богом, ми торкаємося вічності й підживлюємо віру, надію і любов. Тоді маємо благодать і сили долати труднощі, що постають перед нами, та продовжувати йти Його шляхом. Але й тут не все так просто.
Залишатися вірними щоденній молитві нам перешкоджають лінь та ілюзії щодо «більш важливих справ». Тому проси, щоб Бог керував тобою. Також проси своїх братів і сестер у Христі молитися за тебе. І не будь самотнім героєм. Не залишайся на одинці з проблемами! Господь дав тобі тих, хто терпеливо підтримає тебе на шляху до Царства Небесного.
«Господи Ісусе Христе, допоможи мені терпеливо та разом з іншими будувати Церкву».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
