Опитування, яке провів Інститут дослідження суспільної думки і маркетингу Ifop, опубліковане 23 вересня 2021 р., показало, що французи щораз менше визнають себе віруючими, загалом релігією не цікавляться і в публічних дебатах довіри їй не дають, пише тижневик «Famille chrétienne».
Опитування провели наприкінці серпня у репрезентативній групі 1018 осіб віком понад 18 років. Із нього випливає, що французи стають ще менш релігійними і ще менше цікавляться дискусіями на релігійні теми, ніж раніше. Віруючими себе визнали загалом 49% (у 2004 році це було 55%). Віра в Бога поширеніша серед людей, старших 65 років (58%) і найменше — серед людей 35-49 років (45%).
Тільки 38% французів «час від часу» розмовляють на теми, пов’язані з релігією, в сім’ї, і 29% — із друзями. Числа виразно зменшуються, бо ще у 2009 році на релігійні теми розмовляли 58% у сім’ї і 49% із друзями. Загалом 18% опитаних розмовляють про віру на роботі (45% практикуючих католиків, 12% непрактикуючих і 13% переконаних атеїстів).
На запитання «Чи пандемія ковіду наблизила вас до релігійних практик?» позитивну відповідь дали 40% практикуючих католиків (і 6% непрактикуючих) і 51% мусульман. Всупереч тому, що можна часто почути, опитування не показало «пробудження редігійності» після пожежі паризької катедри Нотр Дам 15 квітня 2019 р. Навпаки, 79% анкетованих ствердили, що ця подія нічого не змінила в їхній духовній ситуації.
Якщо йдеться про діяльність Папи Франциска, то 41% французів вважають, що він «радше добре» захищає цінності католицької віри. Але і тут є сильний спад від 64% у 2014 році. 4% Франциск втратив у практикуючих католиків і 25% — у непрактикуючих.
Загалом французи розглядають релігію як те, що має щораз менше право присутності в публічному просторі. 68% нині вважають, що «релігія може допомогти у переказування молоді позитивних цінностей», але у 2009 році таку впевненість висловлювали 77%. Актуальність християнського послання підтверджують 48% порівняно з 51% у 2007 році, а думку про «релігії можуть зробити позитивний внесок у головні суспільні дебати: біоетику, моральний вимір економіки, сім’я тощо» підтримують 47% порівняно з 51% у 2009 році.
Натомість усі дебати про місце ісламу у французькому суспільстві, що відбулися після чергових замахів минулих років, безсумнівно вплинули на переконання, що всі релігії рівні. Зараз також думки тримаються 54% опитаних, а 14 років тому їх було 62%.
фінансово.
Щиро дякуємо!
