Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ХХVIІ Звичайного тижня, рік І
Того часу, як Ісус виганяв біса, деякі з людей сказали: «Вельзевулом, князем бісівським, Він бісів виганяє». А інші, випробовуючи, вимагали від Нього знамення з неба. Знаючи їхні думки, Він сказав їм: «Кожне царство, яке саме в собі розділилося, запустіє, і дім на дім впаде. Коли ж сатана сам у собі розділився, то як встоїть його царство? Ви ж кажете, нібито Я Вельзевулом виганяю бісів. Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким сини ваші виганяють? Тому вони будуть вам суддями. Коли ж Я перстом Божим виганяю бісів, то Боже Царство вже прийшло до вас. Коли сильний, озброївшись, стереже свій двір, — його майно в безпеці. Коли ж хто дужчий від нього нападе й переможе його, то забере всю його зброю, на яку покладався, і розділить свою здобич. Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає. Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і, не знаходячи, каже: “Повернуся до свого дому, звідки я вийшов”. І, прибувши, знаходить його заметеним і прибраним. Тоді йде, бере сім інших духів, лукавіших за себе, і, ввійшовши, живуть там. І стає останнє тій людині гіршим від попереднього».
Лк 11, 15–26
Ісус використав цей образ невипадково: він нагадує співрозмовникам дві історії зі Святого Письма, що яскраво демонструють перемогу Бога над ворогами та Його любов до свого народу.
У першому випадку (це фрагмент із Книги Вихід) придворні єгипетські чаклуни, усвідомивши своє безсилля перед карами Божими, які Мойсей закликав на Єгипет, попереджали фараона: «Це перст — палець Божий» (Вих 8,15). Кінець кінцем, упертість фараона було подолано, і народ Божий звільнився від рабства.
Друга історія (з Книги Даниїла) розповідає про вавилонського царя Валтасара. Коли той зневажив Бога, використовуючи для розваг речі, вкрадені з Єрусалимського храму, то раптово побачив перед собою руку, що написала на стіні його смертельний вирок. І невдовзі Вавилон був розграбований, а Валтасар загинув.
Тож Ісус проводить аналогію між дияволом та язичницькими правителями, які теж вважали себе сильними й непереможними володарями і пригнічували Божий народ. Але як були повалені людські повелителі, так і сатану переміг «хтось сильніший від нього» (Лк 11, 22). А це — Ісус! І зробив Він це не чимось іншим, як «Божим перстом» (11, 20).
Під час свого публічного служіння Ісус не раз вступав у протистояння із сатаною та іншими злими духами. Згадай лише всіх бісів, яких Він вигнав, або як вони Його спокушали в пустелі. Та найбільше протистояння — і найгучніша перемога — відбулася на хресті. Саме там Ісус зруйнував царювання сатани і на очах усього світу переміг ворогів (пор. Кол 2, 15). І цю перемогу Він здобув не силою зброї, але міццю найсмиреннішої, найпотужнішої — бо самовідданої — любові.
Тож подякуй сьогодні Ісусові за Його перемогу на хресті. Пам’ятай, тобі не треба боятися зла, адже Ісус сильніший за будь-яке зло. Тільки запроси Його у своє життя, і Він захистить тебе «Божим перстом».
«Господи Ісусе, прославляю Тебе, що Ти переміг сатану та всі його справи».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
