Він помер менше ніж через місяць після обрання, але історія його життя могла би стати основою для сценарію історичного фільму.
Цей папа дружив зі святим Филипом Нері, подорожував, був політичним посередником у Франції, а Престол Петра здобув попри спротив Іспанії.
Спадкоємець роду з покликанням до священства
Алессандро ді Оттавіано де’Медічі народився 2 червня 1535 року у Флоренції, у бічній гілці славетного роду Медічі (був племінником папи Лева Х). Оскільки Алессандро був єдиним сином у сім’ї, його мати — Францеска Сальвіаті — вперто старалася «вибити йому з голови» думки про священство. Вона навіть відправила його до двору Великого князя Тоскани, де її син став кавалером ордену св.Стефана. Але князівський двір — то був не його світ.
По смерті матері (1566), маючи за плечима освіту, отриману від домініканця Вінченцо Ерколано, Алессандро повернувся до своїх попередніх планів. За рік, 22 липня 1567 року, він прийняв пресвітерські свячення. То було після його першого перебування в Римі, де він познайомився і подружився з Филипом Нері. Кажуть, саме цей майбутній святий Вселенської Церкви передрік йому: «Станеш папою».
Один із найвпливовіших кардиналів
Медічі зробив блискавичну кар’єру. Від 1569 року він уже виконував обов’язко посла князя Тоскани при папі Пії V — «розарієвому папі», домініканці. 1573 року Алессандро став єпископом Пістої, за рік — архієпископом Флоренції. 1583 року наступний папа, Григорій ХІІІ, призначив його кардиналом, а вже за кілька місяців Медічі став кардиналом-пресвітером храму святих Кирика і Юлити. 1596 року Алессандро де’Медічі став папським легатом у Франції, поборюючи гугенотів — ця місія тривала два роки. Повернувшись до Рима, прийняв посаду префекта Конгрегації з питань єпископів і монахів. На момент смерті наступного папи, Климента VIII (березень 1605), Медічі був одним із найбільш впливових кардиналів у Римі.
Папа, поставлений французами
У конклаві взяли участь 62 кардинали. Найбільш імовірними «папабілі» були історик Чезаре Бароніо та відомий єзуїт Роберт Беллармін, пізніший святий і Вчитель Церкви. Але П’єтро Альдобрандіні — лідер «Італійської партії» — після порозуміння з французькими кардиналами проштовхнув кандидатуру Алессандро де’Медічі. Опозиція була сильною: король Іспанії Філіп III був налаштований рішуче проти. Тим часом, кажуть, Генріх IV Французький витратив 300000 екю на підтримку обрання свого кандидата.
1 квітня 1605 року Алессандро ді Оттавіано де’Медічі був обраний папою і прийняв ім’я Лев XI — на честь папи Лева X, свого родича. Коронація відбулася 10 квітня, а урочистий інґрес до базиліки св.Йоана Латеранського — 17 квітня.
Хвороба і смерть
На той час йому було 69 років. Всього через день після обрання Лев XI почувся недобре. Святкування тривали надто довго, і папа застудився. В нього піднялась температура. На превеликий жаль, до здоров’я він уже не повернувся.
Папа Лев ХІ помер 27 квітня 1605 року, після 26 днів понтифікату, якого фактично не було. Його поховали в базиліці св.Петра.
Читайте також:
Про деяких попередників Папи Лева, хто мав це саме ім’я (Лев І)
Святий папа, який засудив свого попередника (Лев ІІ)
Лев ІІІ — папа, який коронував Карла Великого
Лев IV — захисник Ватикану від ісламського вторгнення
Загадкова смерть Лева V. Вбивство в тіні боротьби за владу
Лев VI — папа-маріонетка в руках правительки Рима
Лев VII: папа, якому вдалося зберегти гідність у часи порнократії
Лев IX — німецький папа, який хотів зцілити Церкву, але довів до розколу
Лев Х: геніальний меценат, невдалий папа
фінансово.
Щиро дякуємо!
