Питання: чи хтось, хто не був католиком, може бути визнаний мучеником?
Відповідь — так і ні; залежно від визначення мучеництва і того, чи був цей мученик канонізований Католицькою Церквою.
З часів ранньої Церкви християн по всьому світу вбивали за їхню віру, і багатьох із них Католицька Церква офіційно визнала мучениками.
Довгі роки в людей раз по раз постає те саме питання: чи можна сучасних некатоликів зарахувати до цієї категорії? — бо є багато прикладів вірних християн, яких убивали за їхню віру.
Свідчення віри
Як і в багатьох інших питаннях, усе залежить від визначення поняття «мученик».
Слово «мученик» походить від грецького μάρτυς (mártus), що означає «свідок, що підтверджує факт, який бачив і знає сам особисто». У християнстві цей термін спочатку стосувався апостолів, які були безпосередніми свідками життя Господа Ісуса та Його воскресіння.
У пізніші століття Церкви цей термін використовувався виключно для позначення святих чоловіків і жінок, які свідчили про Христа, проливаючи свою кров.
Ця широка категорія безумовно включає некатоликів (ба навіть нехристиян), оскільки єдина вимога полягає в тому, щоб їх убили за віру в Ісуса Христа.
Це відповідає тому, що Катехизис Католицької Церкви описує як «хрещення кров’ю»:
Церква завжди мала сильне переконання в тому, що хто зазнає смерті за віру, не отримавши Хрещення, є охрещений своєю смертю для Христа і з Ним. Це Хрещення кров’ю, як і бажання Хрещення, приносить плоди Хрещення, хоч воно і не є таїнством (ККЦ 1258).
2023 року папа Франциск створив церковний орган під назвою «Комісія новомучеників — свідків віри». Метою її роботи було виявлення свідків віри у першій чверті цього століття та продовження цієї роботи в майбутньому. До списку входили як католики, так і некатолики.
Папа Лев XIV нещодавно організував екуменічну церемонію на спомин про мученицьку смерть 1624 християн, які померли за свою віру з початку ХХІ століття. Це не було формальним визнанням мучеництва, а радше історичним записом, що зібрав імена загиблих за християнську віру загалом.
Отже, якщо визначити мученика як людину, що має право на канонізацію Католицькою Церквою, то список обмежується виключно тими, хто помер, бувши католиком.
Завжди є винятки
Папа Франциск порушив це правило тільки один раз: коли до Римського мартирологу вписали 21 християнського мученика (включаючи 20 коптів), убитих джихадистами 2015 року в Лівії. Це був випадок, коли спочатку Коптська Православна Церква канонізувала цих осіб, а потім Папа Франциск визнав цих святих і додав їх до офіційного списку святих Вселенської Церкви.
Ця дія Папи Франциска, ймовірно, буде винятком, а не нормою, — хоча святий Йоан Павло II теж додав кількох православних святих до Римського мартирологу під час свого понтифікату.
«Екуменізм крові»
Мучеництво — це один зі способів, як християнин може повністю уподібнитися до Ісуса Христа, котрий дав нам найвищий приклад пролиття крові в чистій самопожертві.
Деякі очільники Ватикану інколи зазначали, що християни — включаючи некатоликів, які віддають своє життя за Христа, — є потужним поштовхом до християнської єдності. Це називають «екуменізмом крові».
Усі християни, незалежно від того, чи вони католики, чи ні, мають черпати натхнення з прикладу життя свого Спасителя та прагнути наслідувати Його найкраще, як лиш зможуть. Для більшості з нас це означатиме щоденні «маленькі» мучеництва, коли нас переслідуватимуть за християнську віру менш тяжкими способами.
Однак дехто може колись виявитися покликаним і до смерті за нашу віру; і якщо так, то нехай Бог дасть нам сили й мужності принести своє життя як живу жертву любові.
Переклад CREDO за: Філіп Кослоскі, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
