Про «загублене місто Манасії» писав журналіст і мандрівник Деніел Теппер — один із небагатьох медійників, які під час пандемії зробили можливими для читачів «New York Times» віртуальні подорожі до екзотичних місць світу.
Під час однієї з таких мандрівок він дістався кордону між північною Індією та М’янмою, щоб особисто перевірити інформацію про існування там єврейської громади, яка, ймовірно, є одним із 12 племен, що описані в єврейських переданнях і легендах як «загублені» після вторгнення ассирійців в Ізраїль у VIII cт до Христа.
У своїй статті від 12 вересня 2021 р. із багатьма світлинами автор підтверджує: там живуть близько 10 тис. людей, яких вважають єврейською діаспорою. Її початок і справді сягає часів ассирійського вторгнення. Цікаво, що їхню єврейську ідентичність підтвердила 2005 р. влада Ізраїлю, що дозволило багатьом із них емігрувати на історичну батьківщину.
Теппер згадує у своїй статті поїздку 2017 р. до штату Мізорам на північному сході Індії, на кордоні з М’янмою, тобто ще до пандемії коронавірусу, коли він дізнався про євреїв, які живуть на півночі Індії. Теппер, сам — американський єврей, хотів побачити, як ця спільнота молиться і зберігає свої звичаї.
Насамперед він поїхав до столиці цього штату, Аїджал, де потрапив на похорон одного з членів місцевої єврейської громади в синагозі Шалом Ціон. Йому дозволили сфотографувати цю подію, і знімки, які, по суті, відображають єврейські ритуали, становлять основу його репортажу. Один із членів синагоги, родом із провінції Чін у західній М’янмі, запропонував американцю відвідати також місцеву синагогу в Калаї, що в регіоні Сікайн.
Поїздка автобусом з Індії з численними пересадками зайняла 48 годин. Прибувши на місце, журналіст знайшов синагогу, де молився і розмовляв із 20 її членами. Від них він дізнався про рабина Еліягу Авігайла. У 1970 роках його метою стало шукати «загублені племена», зокрема в Індії та М’янмі. Рабин спеціально приїхав із цією метою з Ізраїлю й оживив там певні форми єврейської релігійності та культури.
Пізніше, 2002 р., рабин Міхаель Фройнд заснував в Ізраїлі організацію «Shavei Israel» («Повернення до Ізраїлю»), яка нині підтримує євреїв у цих двох азіатських країнах. Їх називають «Bnei Manashe» (плем’я Манассії). У березні 2005 р. держава Ізраїль визнала їх «загубленими євреями» і дозволила переселятися до Ізраїлю. Але всі, хто хоче іммігрувати на підставі «права на повернення», мусять формально перейти в юдаїзм, «оскільки дуже довго були відділені від єврейських коренів».
Завдяки діяльності «Shavei Israel» до Ізраїлю прибуло кілька тисяч «потомків Манассії», які оселилися насамперед у Верхньому Назареті (Ноф-га-Ґаліль) та Кармелі, а пізніше також у поселеннях на кордоні з палестинцями на Західному березі Йордану та в секторі Ґази.
Описуючи риси та характер цих євреїв, журналіст із захопленням згадує їхню віру та збереження національної ідентичності протягом тисячоліть. Він також дивувався їхній здатності пристосовуватися, яка допомогла їм вижити, попри неприязнь і навіть ворожість, із якою вони стикалися. Наприклад, в Індії вони не могли знайти роботу, бо ніхто не хотів чути про «дотримання шабату». З іншого боку, тішить те, що в цих країнах не було єврейських погромів.