«За тисячоліття чоловіки й жінки зуміли підвестися з повного багна завдяки спільним діям. Називати це століттями пригнічення жінок чоловіками це повністю негожа, ідеологічна спроба переписати історію заново».
Джордан Пітерсон пояснює, в чому полягає падіння людства й чому чоловіки зовсім не становлять загрози для жінок.
Джордан Пітерсон — професор університету в Торонто, клінічний психолог. Окрім цього, він оратор, ютубер, а його записи на Youtube переглядають мільйони користувачів інтернету. Цей професор психології часто пише та говорить на тему нинішніх чоловіків та їхніх якостей.
Могло би здаватися, що у світі «чоловічих» цінностей ніщо не змінюється, однак же протягом останніх років навіть у цій сфері багато що змінилося. Якоїсь миті стався поворот у напрямку визнання цього світу неправильним, таким, що загрожує жінкам. Це, зрозуміло, призвело до порушень у хлоп’ячому просторі, вони дезорієнтовані, що правильно, а що не веде до втрати мужності.
Чи з мужністю щось не так?
За словами Джордана Пітерсона, це результат цілеспрямованої політики. Він безпосередньо поєднаний з думкою, що з мужністю щось не так, а її вираження має бути беззаперечно обмежене. Факт, що діти вже не можуть гратися по школах, становить вираження цього. Факт, що чоловіча поведінка часто діагностується як ADHD [синдром дефіциту уваги та гіперактивності], є вираженням цього. Спроба усунути змагання як одну з суттєвих форм людської взаємодії. Брак розуміння, що, наприклад, командні види спорту за своєю природою будуються на співпраці.
Набагато частіше можна помітити спроби применшити мужність, ба навіть карати її. Через затирання відмінностей між чоловіком та жінкою це стає помітним іще сильніше.
В усій своїй основі історія людства будується на співдії. Тисячоліттями чоловіки й жінки буди здатні поставати з повного багна завдяки спільній діяльності.
Легко переплутати чоловічу компетенцію з тиранією, яка нібито тримає патріархат. Це елемент ідеологічного бачення світу, яке в усій історії людства вбачає пригнічення жінок, здійснюване чоловіками, що безсумнівно є відразливим способом дивитися на світ. Патологічним способом дивитися на світ. Це не так, що жінки й чоловіки завжди між собою пречудово співпрацюють. Напевно не більше, ніж чоловіки, які співпрацюють одні з одними, чи жінки, які співпрацюють з іншими жінками. Тисячоліттями жінки та чоловіки були здатні вибратися з абсолютного багна завдяки спільним діям. Визначення цього як сотні років пригнічення жінок чоловіками це абсолютно осудна, ідеологічна спроба переписати історію заново. Нині цього навчають на гуманітарних факультетах і в суспільних науках по університетах. Приймають за беззаперечний факт.
Представники «культури насильства»
Сьогодні молоді хлопці наражені на різноманітні атаки. Їм товкмачать, що вони повинні бути уповні собою, водночас забороняючи їм це. Через генералізацію суспільства доходить до того, що всіх зараховують до однієї категорії, зазвичай погано характеризованої. Пітерсон підсумовує це такими словами:
А як можна з цим почуватися добре? Якщо тебе вважають потенційним представником «культури насильства»? Якщо ти — частина токсичної чоловічості? Якщо твій голод суперництва називають частиною тиранічних імпульсів? Якщо спадщину, до якої належиш, називають гнобительським патріархатом. Як, ради Бога, це має тобі допомогти пройти цим життям, маючи певність себе, несучи весь тягар на своїй плечах? І чого би ти мав це робити, а не просто відкласти вбік і відступитися?
Чи мужність має шанси вижити?
Надією для збереження чоловічих рис у чоловіках, на думку Джордана Пітерсона, є передусім батьки, які відповідним чином виховують своїх синів, щоб вони виростали мужчинами, а не хлопчиками. Соціолог підкреслює, що належить додавати дітям відваги, а не оберігати їх на кожному кроці від кожної загрози. Їм потрібно дозволяти вчитися на власних помилках. Єдине, від чого батьки мають оберігати своїх дітей, то це перед промиванням мізків.
фінансово.
Щиро дякуємо!
