У черговій бесіді з циклу «Ватикан зсередини» кардинал Курт Кох розповідає про служіння справі єдності, яке здійснює Папська рада сприяння єдності християн, при якій також діє комісія, що провадить діалог із юдаїзмом.
Вміти розвивати «взаємини довіри». Це не та навичка, якої можна навчитися з книжок. Ідеться про основоположну передумову, поряд із богословською та лінгвістичною компетентністю, що вимагаються від тих, хто трудиться у царині екуменізму, працюючи в Папській раді сприяння єдності християн. Від 2010 року цей дикастерій Римської курії очолює кардинал Курт Кох. Про діяльність Ради він розповів у межах ініціативи ватиканських медіа, що присвячена ознайомленню з діяльністю структур Святого Престолу, пише Vatican News.
Плід Другого Ватиканського Собору
Працівник Радіо Ватикану, запитуючи, «як сьогодні зберігається живою» понад шістдесятирічна спадщина, розпочав розмову з зауваження про те, що це відомство — «один із значущіших плодів Другого Ватиканського Собору». Очільник Ради, відповідальної за екуменічний діалог, зазначив: відновлення єдності між християнами було серед завдань Собору, згідно з баченням його ініціатора, святого Йоана ХХІІІ, через що й створили спеціальний секретаріат. Однак правда також і те, що саме Собор, у численних аспектах, є плодом праці тодішнього секретаріату з питань єдності, який відіграв вирішальну роль у приготуванні деяких ключових документів. «Через шістдесят років навчання Собору, особливо ж догматична конституція “Lumen Gentium” та декрет “Unitatis Redintegratio”, залишаються джерелом натхнення та провідниками в нашій діяльності», — додав він.
Незворотне зобов’язання
У контексті 25-річчя енцикліки «Ut unum sint» (відзначалося минулого року), якою Йоан Павло ІІ «у невідкличний спосіб» підтвердив екуменічне зобов’язання Церкви, наступне запитання стосувалося того, що ще потрібно зробити, щоби повністю здійснити євангельський заклик до єдності.
Підкресливши, що «Ut unum sint» — єдина енцикліка, присвячена єдності християн, кардинал Кох зазначив, що вона підтвердила велику екуменічну інтуїцію Другого Ватиканського Собору, назвавши єдність неминучою дорогою Церкви, підтримавши також подвійний вимір діалогу: в любові та в істині, — що був розпочатий відразу по завершенні Собору. В останній своїй частині енцикліка говорить про дорогу, яку ще потрібно пройти.
«Зрозуміло, що єдність — це дар Святого Духа, дар, який приходить до нас, коли ми прямуємо разом, як часто повторює Папа Франциск. Щоб отримати цей дар, необхідно не тільки просити, щоби Бог дав нам його, а й ставати готовими його прийняти, молячись, щоб Господь посилював наше прагнення єдності, так само до того, як прагнув її Він», — зазначив голова Папської ради сприяння єдності християн.
Духовний екуменізм
Очільник дикастерію, відповідального за екуменічний діалог, висловив сподівання, що Тиждень молитов за єдність християн — це важлива подія не тільки для Ради, а й для всіх християн. Однак це не єдина нагода молитися за єдність, бо під час кожного Євхаристійного богослужіння ми просимо в Бога дару єдності та миру для Церкви. Крім того, духовний екуменізм полягає не лише в молитві за єдність, але й у «наверненні серця та святості життя», як навчав Другий Ватиканський Собор. «Я б додав принаймні три аспекти духовного екуменізму: спільне молитовне читання Святого Письма, очищення історичної пам’яті та екуменізм святих, особливо мучеників», — підкреслив голова Папської ради сприяння єдності християн.Від цього духовного коріння «залежить стан здоров’я екуменічного руху як на місцевому, так і на світовому рівнях», додав кардинал Кох.
Роль єпископа в екуменічному діалозі
Наприкінці минулого року дикастерій опублікував екуменічний путівник під назвою «Єпископ і єдність християн». Відповідаючи на запитання про те, яке сприйняли цей документ у Католицькій Церкві, а також в інших конфесіях, кардинал Кох підкреслив, що цей документ відповідає «першочерговій місії нашої Папської ради: сприяти екуменізмові всередині Католицької Церкви, в якій єпископ — це перший, хто відповідає за сприяння єдності у своїй дієцезії». «Нам приємно констатувати, — зазначив кардинал, — що текст добре прийняли як у Католицькій Церкві, де різні єпископські конференції приготовляють місцеві видання, так і в інших Церквах і церковних спільнотах, які дуже позитивно відреагували на ініціативу».
Захоплення єдністю
Безпосередньо описуючи діяльність очолюваного ним відомства, кардинал Курт Кох розповів, що цю важливу місію виконує невелика група, яка складається з 24 осіб, які походять із 13 країн. «Для нашої роботи, — сказав він, — вимагаються принаймні три основоположні якості: очевидно, спеціалізована богословська компетенція, знання мов та вміння розвивати взаємини довіри, оскільки дружба і братерство — це важливий вимір екуменізму. Але насамперед наше служіння вимагає пристрасного бажання єдності й любові до Церкви, такої, якою її заснував Христос і якою Він хоче її бачити. Це захоплення спонукає нас безперестанку вчитися, дає нам змогу вчитися “на ходу”, накреслювати нові можливі дороги, а також практикувати чесноту терпеливості». Крім того, Папська рада залучає до роботи її членів інших радників, а також експертів — чоловіків та жінок, духовних осіб і мирян, — які беруть участь у численних діалогах та інших ініціативах, організовуваних фактично з усіма іншими християнськими конфесіями.
Два напрямки діалогу
Діяльність Папської ради сприяння єдності християн здійснюється у двох секціях: східній та західній. Цей розподіл, за словами її очільника, відповідає структурі декрету Другого Ватиканського Собору про екуменізм, враховуючи особливість початків і реалій християнства. «Хоч екуменічний рух один і той самий, та проблематики, які розглядаються у різних діалогах, відмінні. В той час як із православними та Східними Католицькими Церквами ми поділяємо ту саму апостольську традицію та маємо таку саму церковну і сакраментальну структуру, з церковними спільнотами Заходу ситуація надзвичайно розмаїта і вимагає рахуватися з відсутністю спільного поняття єдності», — пояснив кардинал Кох. За його словами, діалог між християнами протягом останніх шістдесяти років дозволив досягнути поступу, якого раніше ніколи не було. Вистачить згадати христологічні декларації з давньосхідними Православними Церквами, що поклали край 1500-літнім протиріччям, або спільну декларацію про виправдання з протестантами.
Діалог зі «старшими братами» у вірі
У лоні Папської ради сприяння єдності християн діє також комісія, яка займається діалогом із юдаїзмом. Відповідаючи на запитання про основні досягнення в діалозі зі «старшими братами», кардинал Курт Кох насамперед звернув увагу на слушність ідеї папи Павла VI створити згадану комісію саме при цьому відомстві, беручи до уваги «особливі, внутрішні взаємини між християнством і юдаїзмом», як їх визначав Йоан Павло ІІ. У цьому контексті кардинал згадав чотири документи, оприлюднені комісією, кожен із яких посприяв посиленню серед католиків чутливості щодо взаємин із визнавцями юдаїзму. Останній із них, «Бо дари і поклик Божий — невідкличні», оприлюднений з нагоди 50-річчя декларації «Nostra ætate», посприяв збагаченню богословського виміру цього діалогу, необхідного для того, щоби взаємини мали насамперед релігійне підґрунтя.
фінансово.
Щиро дякуємо!
