Дикастерій віровчення допрацьовує новий документ, який встановлюватиме чіткі правила розпізнавання приватних об’явлень та подібних надприродних явищ.
Кардинал Віктор Фернандес, префект Дикастерію, повідомив National Catholic Register, що разом зі своїми колегами перебуває «у процесі завершення розробки нового тексту з чіткими вказівками та нормами для розпізнавання об’явлень та інших явищ».
Фернандес, що мав приватну аудієнцію у Папи Франциска у понеділок, не розголошує жодних подробиць щодо документа, ані щодо того, коли саме він буде опублікований.
Востаннє доктринальний офіс Ватикану видавав загальний документ про об’явлення у 1978 році, в останні місяці понтифікату Павла VI. Тодішня Конгрегація віровчення, очолювана хорватським кардиналом Франьо Шепером, окреслила процес, якого Католицька Церква дотримується, розслідуючи ймовірні приватні об’явлення.
У документі було сказано, що відповідальність Церкви полягає у тому, щоб спочатку оцінити факти, потім, якщо висновок буде сприятливим, дозволити публічний культ, і, нарешті, винести судження щодо автентичності та надприродного характеру події.
Документ окреслює позитивні та негативні критерії оцінки автентичності таких явищ, а також те, коли і як у процес розпізнавання мають бути залучені компетентні церковні органи влади, включно зі Святим Престолом. У ньому наголошується, що під час розслідування слід дотримуватися «надзвичайної обережності».
Останній документ Ватикану, який стосувався об’явлень, був виданий у 2001 році тодішньою Конгрегацією Божого Культу та Дисципліни Таїнств. У «Довіднику про народне благочестя та літургію: принципи та вказівки» Конгрегація спиралася на Катехизм Католицької Церкви і ту його частину, де йдеться про приватні об’явлення.
У Катехизмі сказано:
«Упродовж віків були так звані “приватні” об’явлення, деякі з яких були визнані Церквою. Але вони не належать до спадщини віри, їхня остаточна роль — не “покращити” і не “доповнити” остаточне Об’явлення Христа, а допомогти, щоб воно повніше уводилось в життя в певну історичну епоху. Під керівництвом Учительського Служіння Церкви смисл віруючих уміє розрізнити і прийняти те, що в цих об’явленнях є справжнім закликом Христа або святих Його, зверненим до Церкви.
Християнська віра не може прийняти “об’явлень”, які претендують перевищити або виправити Об’явлення, завершення якого — Христос. Підхід деяких нехристиянських релігій, а також недавно утворених сект, грунтується саме на таких “об’явленнях”» (ККЦ, 67).
У статті про приватні об’явлення, написаній 1913 року, Католицька енциклопедія стверджує, що приватні об’явлення постійно відбуваються серед християн, і коли Церква їх схвалює, вона лише заявляє, що у них немає нічого, що суперечило би вірі чи моралі, але не зобов’язує у них вірити.
Минулого місяця Дикастерій віровчення оприлюднив «довго приховуваний» декрет від 1951 року, який оголосив, що гадані об’явлення Діви Марії у Ліпі на Філіппінах 1948 року — також відомої як Богоматері Посередниці всіх благодатей — не були надприродними.
Протягом багатьох років ці об’явлення було джерелом напруженості між тими, хто вірив у їхню автентичність, і католицькою ієрархією на Філіппінах. Гадані об’явлення, під час яких Діва Марія нібито об’являлася 21-річній босій кармелітці-постулантці Тересіті Кастільо протягом 15 днів, починаючи з 12 вересня 1948 року, було досліджено і направлено до Риму, після чого Ватикан виніс вердикт, що вони не були надприродними.
У заяві, що супроводжувала недавню публікацію декрету 1951 року, кардинал Фернандес зазначив, що мати Марія Цецилія від Ісуса з монастиря босих кармеліток у Ліпі році зізналася, що «ошукала вірних щодо нібито об’явлень у Ліпі, і тому попросила пробачення».
Дикастерій оприлюднив декрет після того, як на домініканського священника-екзорциста подали до суду за «образу релігійних почуттів», маючи на увазі дискредитацію ним гаданих об’явлень у Ліпі. Суддя закрив справу через недостатність доказів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
