Папа: приготуймо сім’ї до євангелізації

Усі сім’ї можуть бути свідками радості Євангелія, але для цього вони потребують супроводу Церкви, як на етапі приготування до подружжя, так і на шляху до зрілості. Такими думками Папа Франциск ділиться в одному з випусків відеопроєкту з нагоди Року «Сім’ї Amoris laetitia».

Церква прагне досягнути всіх сімей, щоб супроводити їх у відкриванні кращого життя та допомогти їм перемагати труднощі, з якими вони зустрічаються. Про це Папа Франциск говорить у щомісячному відеоролику, підготовленому Дикастерієм у справах мирян, сім’ї та захисту життя в рамках триваючого Року «Сім’ї Amoris laetitia». В рамках цього проєкту представляється свідчення якоїсь сім’ї, присвячене окремому аспектові родинного життя, яке коментує Святіший Отець — пише Vatican News.

Цього разу в центрі уваги — сім’я Добо з Демократичної Республіки Конго, що розповідає про участь в євангелізації. Ділячись своїм досвідом, вони визнають, що потребують підтримки з боку Церкви. Коментуючи їхнє свідчення, Папа Франциск підкреслює, що сім’ї відіграють ключову роль у душпастирстві силою святого Таїнства Подружжя. «Всі сім’ї можуть бути першими свідками радості Євангелія», — наголошує він, запевняючи, що Церква, своєю чергою, бажає бути поруч із сім’ями в труднощах, які вони переживають.

Подружжя — це справжнє покликання

«Не вистачить загального піклування про сім’ю у великих душпастирських програмах. Не вистачає самих лише великих душпастирських програм. Ми потребуємо нового пориву, нового місійного запалу. Не можна зупинятися лише на теорії, потрібно доторкатися до конкретних проблем людини. Основа євангелізації, здійснюваної сім’ями, — приготування молоді до подружжя. Для цього, — стверджує Святіший Отець, — потребуємо катехитичних програм, які готуватимуть не тільки до шлюбу, але й до подружнього життя».

За словами Папи Франциска, ми потребуємо переглянути приготування до подружжя таким чином, щоб уже з дитинства допомогти відкривати, що «подружжя — це справжнє покликання». Потрібні також курси, які супроводитимуть молоді сім’ї хоча би десять років після одруження. «Йдеться про те, щоби сім’ї відчували, що священики та інші сім’ї супроводять їх в переживанні радощів щоденного життя, але також і труднощів, які не повинні їх знеохочувати. Завжди потрібно пам’ятати, що кожна криза може стати нагодою для оновлення свого серця, для нового “так”, завдяки якому любов стає зрілішою», — зазначив Святіший Отець.