Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ХХХІІ Звичайного тижня, рік І
Того часу Ісус сказав до своїх учнів: «І як було за днів Ноя, так буде і за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, виходили заміж — до дня, коли увійшов Ной до ковчега; і настав потоп, і вигубив усіх. Так само, як було за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували, а того дня, коли Лот вийшов із Содома, вогонь і сірка впали з неба і вигубили всіх. Так буде в день, коли з’явиться Син Людський. Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, хай не сходить взяти їх, а хто на полі, також хай не повертається назад. Згадайте дружину Лота. Хто лише прагнутиме душу свою зберегти, він погубить її, а хто погубить, той оживить її. Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку — одного візьмуть, а другого залишать; будуть дві разом молоти — одну візьмуть, а другу залишать. Двоє будуть на полі — одного візьмуть, а другого залишать». І кажуть Йому у відповідь: «Де, Господи?» А Він відповів їм: «Де труп, там зберуться і орли».
Лк 17, 26-37
Коли 410 року від Різдва Христового німецькі племена пограбували Рим, його громадяни були приголомшені. Як могло бути підкорене Вічне Місто, якого ніхто не міг завоювати протягом восьмисот років? У відповідь тим, хто звинувачував у падінні Рима розквіт християнства, святий Августин написав свій знаменитий трактат «Про Місто Боже».
Августин описав два невидимі «міста», які одночасно існують на землі. Мешканці обох переживають одні й ті самі події (наприклад, падіння Рима). Однак у Божому місті люди поклоняються Ісусу Христу як Господу, і Він їм допомагає. У Земному ж місті люди до такої міри зайняті проблемами цього світу, що навіть не підозрюють про Боже Царство, яке є посеред них, а часом і заперечують його існування.
Чи ж не про таку ситуацію ми читаємо в сьогоднішньому уривку з Євангелія? Ті самі люди «їдять, п’ють, купують, продають»; але Ісус показує, що Бог відокремлює Ноя від його сучасників, Лота — від жителів Содома, розділяє двох жінок, які мелють зерно (див. Лк 17, 26.28. 35).
У кожній парі з сьогоднішнього євангельського фрагменту є мешканець Божого міста, який довіряє Господу, і людина, що так глибоко переймається турботами і задоволеннями цього світу, аж не згадує про Боже Царство. Зрештою, Земне місто з його мешканцями зникне, тоді як люди Божого міста житимуть вічно.
Це не означає, що Ісус виступає проти повсякденних турбот, пов’язаних із підтримкою тілесного життя. Але Господь застерігає нас не надто занурюватися у справи Земного міста, бо все це проминає.
Отже, спробуй сьогодні шукати Боже Царство, яке є серед нас. Тримайся за свої земні надбання, але не надміру міцно. Будь щедрим і відкритим на Господа! Земні, матеріальні речі зрештою зникнуть, заіржавіють, занепадуть; але нам, Божим дітям, приготовлене життя вічне. Тож тримайся Ісуса, Джерела життя та Господаря Божого міста — нашого вічного дому!
«Господи, відкрий мої очі на своє Царство. Нехай воно прийде і залишиться назавжди».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
