Образ Божого Милосердя намалюють знову! Таке надзвичайно складне завдання — як із художнього, так і з духовного погляду — дістали 11 польських художників, яких запросили до співпраці Інститут культури св. Йоана Павла ІІ при Папському університеті Ангелікум та Фундація св. Миколая.
Митці зобов’язалися завершити образи до кінця січня наступного, 2022, року, щоб у наступні місяці представити їх широкій публіці. Це початок ширшої ініціативи, спрямованої на відродження сакрального живопису в Польщі.
7 листопада 2021 р. відбулася друга зустріч, яку Фундація св. Миколая («Політична теологія») разом з Інститутом культури св. Йоана Павла ІІ організували для польських художників.
«Документи Церкви чітко кажуть, що велике мистецтво має бути присутнє в храмах, але на практиці це виглядає інакше. Великою проблемою мистецтва є те, що без сакрального мистецтво стає порожнім, “з’їдає власний хвіст”, нікуди не веде і в кращому разі стає публіцистикою або декорацією, — зазначив президент Фундації св. Миколая та засновник проєкту Даріуш Карлович. — Ми починаємо з архітеми, від центру християнського життя, від центру релігійності наших часів: від образу Божого Милосердя», — наголосив Карлович.
Організатори проєкту особливо підкреслюють, що йдеться не про чергові копії уже створених зображень, а про образи високого мистецького рівня, виражені сучасною художньою мовою. Ці образи, хоч і будуть проявом індивідуальної художньої чутливості, мають бути виконані — що дуже важливо — згідно зі вказівками, записаними сестрою Фаустиною Ковальською в її «Щоденнику», щоб вони могли служити культовим цілям.
«Ми бачимо піонерів ідеї Милосердя в с. Фаустині, св. Йоані Павлі ІІ, блаж. кардиналі Стефані Вишинському, в блаж. Михаїлі Сопочку і хочемо, щоб вона була також виражена в творах мистецтва. Щоб митці — художники, скульптори, композитори, літератори — в певний момент зрозуміли, що це те, чим ми можемо пишатися», — підкреслив єпископ Яцек Ґжибовський, присутній на зустрічі.
Щоб допомогти художникам упоратися з цим складним завданням, в інших місцях також відбулися дві освітні лекції, на яких спікери намагалися висвітлити тему Божого Милосердя з різних боків — з теологічного погляду, документів Церкви й папського вчення про мистецтво та всіх записів, які стосуються образу Христа, зі «Щоденника» св. Фаустини. Під час обох сесій також булопредставлено наявні образи Милосердного Ісуса, обговорення яких показало як різноманітність підходу до теми за останні десятиліття, так і небезпеку надто вільного її трактування і відхилення від суттєвих вказівок Замовника.
Організатори, усвідомлюючи побоювання митців, для яких ця робота є великим викликом і відповідальністю, старалися допомогти художникам наблизитися до тематики, пов’язаної з образом Божого Милосердя. Для цього було організовано не лише лекції, а й одноденний виїзд до Вільнюса, де зберігається образ Божого Милосердя пензля Євгена Казиміровського — перший, написаний після того, як польська містичка с. Фаустина Ковальська почула побажання Христа написати образ втіленого Милосердя, і єдиний, на створення якого с. Фаустина мала вплив.
Яцек Длужевський, професор Академії образотворчих мистецтв у Вроцлаві, також говорив про необхідність роздумувати про Боже Милосердя в тиші. «Ця тема — не ікона, яку потрібно відтворити, а жива форма, яку потрібно сформувати за допомогою тему живопису», — сказав він.
У словах деяких художників-учасників проєкту звучала проблема, яка наростає роками: дедалі швидше розходяться шляхи церковного світу та високої культури, від чого багато коментаторів можуть лише у відчаї розвести руками. Проєкт, який здійснюється за ініціативою Фонду св. Миколая («Політична теологія») та Інституту культури св. Йоана Павла II при Ангелікумі, не поділяє цих песимістичних настроїв, прагнучи зробити власний внесок, щоб зупинити цей процес.
Тому написання образу Божого Милосердя — це лише перший етап запланованих на майбутнє заходів. У наступні роки Інститут культури св. Йоана Павла ІІ та Фонд св. Миколая планують запросити художників зустрітися з новими темами, ключовими для християнської віри та уяви, і водночас важливими для спадщини європейської культури протягом століть.
Насамкінець потрібно сказати, що важлива й інша мета проекту: це спроба відродити меценатство Церкви для високої культури. На усвідомлення такої потреби в церковних колах вказав присутній на зустрічі з митцями єпископ Яцек Ґжибовський, який сказав: «Ми забули, що культура часто є першим, а іноді — можливо, найкращим елементом євангелізації. Через якісне мистецтво та хорошу культуру ми можемо досягти широких мас людей».
фінансово.
Щиро дякуємо!
