Єпископ Жорж Абу Хазен, Апостольський вікарій Алеппо для католиків латинського обряду, назвав міжнародні санкції проти Сирії «злочинними», заявивши, що вони мають незначний політичний вплив, завдаючи натомість страждань бідним та людям, виснаженим громадянською війною, що триває вже понад десятиріччя.
Прелат також поставив під сумнів наміри західних країн, що запровадили санкції. Складається враження, сказав він, що санкції були введені з геополітичних мотивів, більше пов’язаних із політичним порядком денним, ніж із благополуччям сирійського народу.
У своєму коментарі Fides News, офіційній інформаційній службі Папських місійних товариств, єпископ сказав, що «збереження санкцій проти Сирії означає засудження багатьох людей на смерть».
Зауваження єпископа Хазена пролунали після того, як 15 листопада 2021 року Європейський Союз розширив санкції проти органів, пов’язаних із сирійським урядом, та його окремих осіб, а також запровадив нові санкції проти чотирьох нещодавно призначених на посади міністрів на тій підставі, що вони сприяють репресіям цивільних осіб у воюючій країні.
Це сталося після аналогічного кроку президента США Джозефа Байдена у травні, коли він продовжив односторонні санкції проти Сирії ще на рік. У липні Байден запровадив новий пакет санкцій проти режиму сирійського президента Башара Асада за порушення прав людини.
Європейські санкції, вперше запроваджені у 2011 році на тлі репресій проти демонстрантів, незадоволених діяльністю Асада, наразі стосуються близько 287 осіб та 70 різних організацій, пов’язаних із сирійським урядом.
Церковні очільники у Сирії, зокрема кардинал Маріо Зенарі, посланець Ватикану у Сирії, а також представники міжнародних благодійних організацій, таких як Caritas International, CNEWA і Aid to the Church in Need, вже давно стверджують, що санкції мало впливають на зміну статусу кво, але натомість ускладнюють життя мирних людей.
Цієї весни виповнилося 10 років від початку конфлікту у Сирії. Внаслідок громадянської війни у країні загинуло майже 400 000 людей, близько чверті з яких — цивільні особи. У ході конфлікту було вбито або поранено близько 12 000 дітей — школи та лікарні зазнавали регулярних нападів.
До війни населення Сирії становило близько 22 млн осіб. Зараз близько 6,7 внутрішньо переміщених осіб живуть у таборах, а ще 5,6 млн живуть за кордоном як біженці. 93% з них перебралися до сусідніх Лівану, Йорданії та Туреччини.
З грудня минулого року ще майже мільйон людей змушені були залишити свої домівки на півночі Сирії, де досі точаться воєнні дії.
Зараз понад 80% сирійського населення живуть за межею бідності, не маючи змоги придбати товари першої необхідності, такі як продукти і ліки. Церковні лідери та представники організацій нарікають, що через санкції багато сімей у Сирії отримують електроенергію лише протягом певної частини дня, а люди стоять у багатокілометрових чергах за пальним, іноді витрачаючи на це цілий день. Оскільки санітарна система Сирії працює лише на половину колишньої потужності, країна також зіткнулася з проблемою боротьби з коронавірусом.
Згідно з даними ООН, станом на січень 2021 року близько 13,4 млн людей потребували тієї чи іншої форми допомоги через гуманітарну кризу, а понад 12 млн людей перебувають у постійних пошуках їжі, щоб пережити день. Близько 500 000 дітей страждають від хронічного недоїдання.
У своєму виступі єпископ Хазен сказав: «Повсякденна ситуація набагато гірша ніж та, яку ми бачили тоді, коли Алеппо було полем бою між сирійською армією і так званими повстанцями. Немає ліків, у лікарнях не вистачає обладнання, щоб рятувати життя; немає життєво необхідних продуктів, зокрема їжі; багато хто ледве знаходить харчування на день, щоб вижити». За його словами, ситуація стає ще нестерпнішою, «коли складається враження, що погано прихована мета санкцій полягає саме у тому, щоби збільшити страждання населення, щоб викликати невдоволення політичними лідерами та впроваджувати свої геополітичні стратегії й інтереси, граючи в цю гру за рахунок простого народу».
«Бідні завжди розплачуються, тоді як багатих та авторитетних рятують, — сказав єпископ. — Тому ми постійно говоримо, що ці санкції — злочинні».