Актуальність педагогічної думки блаженного Едмунда Бояновського

У наших публікаціях часто звучать розповіді про нових блаженних та святих католицької Церкви, а сьогодні йтиме мова про блаженного Едмунда Бояновського, засновника римо-католицького Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, з нагоди 150-річчя його смерті — пише Vatican News.

Цей визначний польський педагог є засновником римо-католицького згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, яке силою історичних обставин розділилось на чотири окремі відгалуження: Служебниці Великопольські, Старовєйські, Сілезьки та Дембіцькі, що тепер об’єднані у Федерацію Згромаджень Служебниць Пресвятої Діви Марії. Духовні доньки блаженного Едмунда Бояновського трудяться у багатьох країнах Азії, Африки, Америки, Європи, зокрема в Україні. Едмунд Бояновський — це унікальний приклад мирянина, який заснував чернечі Згромадження.

Справа канонізації блаженного Бояновського

Постулятор канонізаційного процесу блаженного Едмунда Бояновського, о. Павел Малеха, заступник промоутера справедливості Апостольської Сигнатури, розповів, що для його закінчення потрібне чудо за посередництвом молитов до блаженного.

Штрихи біографії Едмунда Бояновського

Едмунд Бояновський народився 14 листопада 1814 року в Польщі в місцевості Ґрабонуґ в родині землевласника. Батьки хотіли дати йому якнайкращу освіту. На жаль, через важку хворобу легенів він був змушений перервати навчання в університеті. Едмунд стати священиком, потім літератором, але проблеми із здоров’ям не дозволили здійснити ці мрії. Попри це, Едмунд був дуже активний у суспільному та культурному житті Польщі. Він був людиною, яка повністю довіряла Господеві та корилася Божій волі. Особливо йому лежало на серці виховання сиріт та занедбаних селянських дітей. Він почав відкривати для них так звані сільські захоронки з конкретною, добре продуманою програмою виховання, якими опікувались дівчата, що стали євангельським зерном, з якого виросло згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, засноване ним 1850 року. Він особисто займався розвитком цього нового чернечого згромадження, яке швидко зростало та поширювалось. Едмунд Бояновський помер в ореолі святосі 7 серпня 1981 року у віці 57років, залишивши Сестрам Служебницям духовний заповіт, в якому заохочував до життя в любові й простоті. Він подарував Церкві згромадження, яке надалі розвивається в сьогоднішньому світі, стараючись бути продовженням його доброти та безкорисливо служіння. 13 червня 1999 року Папа Йоан Павло ІІ проголосив його блаженним, ставлячи як приклад, водночас, для мирян і для богопосвячених осіб.

Актуальність педагогічної думки блаженного Бояновського

На початку листопада 2021 року в Польщі в Люблінському Католицькому Університеті відбулась Міжнародна конференція, присвячена актуальності педагогічної думки блаженного Едмунда Бояновського, яку він розвинув ще ХІХ сторіччі і яка не втратила значення і в наш час.

У сучасному світі є тенденція зводити освіту до простого навчання, лише до передавання теоретичних знань або практичних навичок, до применшення ролі батьків та Церкви. Нерідко відсутні зв’язки між сім’єю, школою, Церквою й державою, пропагується релятивізм щодо фундаментальних цінностей людського життя; діти і молодь беззахисні перед величезною кількістю антивиховних прикладів і подібної пропаганди в ЗМІ, особливо по телебаченню та в інтернеті. Йдеться про сцени насильства, пропаганду легкого успіху, про баналізацію проблем сексуального життя, нагнітання страху тощо. Часто дітям в сім’ї прищеплюються одні цінності, а інші — в школі або в Церкві, ще інші — через ЗМІ, ще інші — пропагуються або нав’язуються політичними групами. З цієї причини мислячі люди часто ставлять собі питання: «Для чого виховувати дітей і за якою моделлю це робити?»

Перед обличчям безлічі загроз таких християнський погляд на виховання — як антидот до них, блаженний Едмунд Бояновський завжди розумів його в цілісному сенсі, тобто, що виховання повимаєнно полягати не лише в передаванні знань, але повинно впливати на людину в цілому, тобто на її поведінку, віру, навички, на стосунки між людьми. Тому блаженний Едмунд, добре розуміючи психіку і розвиток маленьких дітей, у своїй роботі з ними використовував різні ігри, сценки та розповіді, які ставали для дітей зразками для наслідування.

Програма дошкільного виховання за методом Едмунда Бояновського

Тому сестри-служебниці Непорочної Діви Марії, усвідомлюючи актуальність педагогічної думки свого засновника та черпаючи з неї натхнення, взялися за пристосування його матеріалів до сучасного світу, розробивши програму дошкільного виховання, що перекладена п’ятьма мовами. За допомогою люблінських акторів вони опрацювали 69 його оповідань та 46 ігор і п’єс, переносячи на сьогоднішній день те, що він робив ще в ХІХ сторіччі, щоб за допомогою цих засобів впливати на спосіб життя дітей. Ці роботи можна знайти на сайті сестер-служебниць Дембицького відгалуження згромадження.