Культура

10 фільмів про Голодомор, які розкривають страшну правду про трагедію українського народу

27 Листопада 2021, 19:12 2321

Історії свідків, твори класиків, щоденники іноземних журналістів, кінохроніки та ексклюзивні фото, за які свого часу розстрілювали… Все це головні аргументи, на які спираються режисери та сценаристи, щоб за допомогою кіно заявити на весь світ про геноцид українського народу в 1932–1933 роках.

Світові режисери запевняють: до того моменту, як почали знімати кіно про Голодомор, навіть не здогадувалися, яка це болюча тема для України. Пропонуємо вам 10 фільмів, які вкотре доводять, що Голодомор 1932–1933-го — це спланована акція радянської влади.

 

1.«Ціна правди» — історія журналіста, якого не захотіли почути

«Ціна правди», робоча назва «Ґарет Джонс» (пол./англ. Gareth Jones) — копродукційний фільм польської режисерки Аґнєшки Голанд. Це екранізація книги американської письменниці Андреа Халупи про Голодомор 1930  років в Україні. Вона ж разом з істориком Тімоті Снайдером написала сценарій стрічки.

Сюжет заснований на реальній історії життя та розслідувань валійського журналіста Ґарета Джонса.

 

 

Дія відбувається на початку 1930 років в СРСР в часи першої п’ятирічки. Витрати у вигляді людських життів не хвилюють уряд, адже на кону стоїть світова велич держави. А в Європі в цей час зароджується нацистський рух на чолі з Гітлером. Британський журналіст Ґарет Джонс їде до Москви, щоб узяти інтерв’ю у диктатора Йосипа Сталіна. У столиці СРСР він знайомиться з журналісткою Адою Брукс, яка відкриває йому очі на жорстокість радянського режиму. Спілкуючись із колегами, дипломатами та радянськими функціонерами, він розуміє, що йому не кажуть правди. Ґарет розпочинає своє розслідування. Завдяки володінню мовою, він сам відправляється по українським містам і селам, не привертаючи зайвої уваги і переховуючись від спецслужб СРСР, і розкриває правду про трагедію українського народу: голодомор, масові репресії та жорстку цензуру. Саме його викриття згодом стали основою роману Джорджа Орвелла «Колгосп тварин».

У матеріалі для «New York Evening Post» у 1933 році Ґарет Джонс описував випадок у своїй подорожі до України:

«У поїзді комуніст заперечив мені, що був голод. Я викинув скоринку від хліба, який їв, у смітничок. Пасажир-селянин, що їхав поруч, вивудив її та жадібно з’їв. Я кинув шкірку від апельсина, і селянин знову схопив та заковтнув її. Комуніст замовк».

Журналістам, тим паче іноземним, було заборонено їздити в райони, охоплені масовим голодом, не те, щоб писати про це. Джонс став володарем смертельно небезпечної правди й міг на цьому зупинитися. Але він приймає сміливе рішення поділитися нею зі світовою громадськістю. Проте Захід через політичні мотиви не захотів про це знати. Яка ж вона, «ціна правди»?

Прем’єра стрічки в Україні відбулася 2019 року. Фільм відзначений багатьма міжнародними преміями.

 

Читайте також: «Ціна правди». Людина, яка заплатила життям за правду про Голодомор

 

2.«Голод-33» (1991) — екранізація «Жовтого князя» Василя Барки

Це перший художній фільм про штучний голод 1932–1933 років, знятий за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь».

 

 

У 1932 році, попри врожайний рік, у людей відбирають усі запаси, їжу та худобу, аргументуючи це створенням колгоспів. Люди шукають залишки насіння на полях, їдять бур’яни, пацюків, а далі — починають їсти одне одного. «Голод-33» — це чорно-біла трагедія очима маленької голодної дитини, родина якої — звичайні селяни, що через радянський штучний голод також несуть втрати.

Прем’єра фільму «Голод-33» відбулася на телебаченні за день до історичного референдуму 1991 року, який підтвердив Незалежність України.

Знімальна група хотіла відправити копію стрічки одному з ініціаторів проведення Голодомору — Лазарю Кагановичу, секретарю ЦКВКП(б). Але в останній день зйомок фільму Каганович помер.

 

3.«Українська ніч 33-го» (1994–1998) — чотири серії як етапи сприйняття Голодомору

Це перший фільм про Голодомор вже незалежної України. Саме у цій стрічці викладені факти, які раніше не були почуті суспільством, зазначають експерти. Фільм створений на основі кіно- та фотодокументів. За деякі з кадрів автори заплатили своїм життям, адже за зйомки голодуючих українців у 1933 році розстрілювали.

 

 

Фільм складається з чотирьох серій — «Страх», «Жах», «Гільйотина» та «Справа Грушевського». У кожній із частин автори наголошують, що Голодомор — це загальнопланетарна трагедія, як і світові війни. Також у фільмі вперше прозвучала думка, що Голодомор має вшановуватися на загальнонаціональному рівні, а комуністичний режим потрібно засудити і заборонити, як і фашизм.

У 1990 роках комуністична партія наполягала на забороні фільму, але перший президент України Леонід Кравчук підтримав публічний показ.

 

4.«Радянська історія» (2008) — аналіз систематичних масових репресій в СРСР

Латвійський документальний фільм, який демонструє всі злочини Радянського Союзу з початку і до кінця Другої світової війни. Також автори фільму звертають увагу на систематичні масові репресії, вбивства та геноцид протягом багатьох років влади СРСР. Це і Червоний терор, і Голодомор, і Катинський розстріл, і окупація частин Польщі та країн Балтії. У фільмі використані унікальні кадри з документальних радянських та нацистських кінохронік, а також інтерв’ю з колишнім президентом СРСР Михайлом Горбачовим, дисидентом Володимиром Буковським, екс-співробітником ГРУ Віктором Суворовим.

 

 

«Радянська історія» викликала бурхливу реакцію в Росії. Фільм назвали пропагандистським і антиросійським. 17 травня 2008 року у Москві відбулася демонстрація прокремлівської організації «Росія молода», під час якої перед посольством Латвії спалили манекен із зображенням автора фільму Едвінса Шноре.

 

5.«Живі» (2008) — український голод у світовій історії

Спогади страшного дитинства, тих часів, коли у батьків забирали всю їжу, села вимирали з голоду, а ті, хто виживав, став «армією рабів». Тепер вони дорослі, і зі сльозами на очах згадують ті часи й кажуть: краще б вони не народжувалися.

 

 

Історії свідків Голодомору поєднано із записами зі щоденника британського журналіста Ґарета Джонса. Документи, що цитуються у фільмі, вказують: уряди деяких країн знали про біду в Україні, але були байдужі до чужої болі. Український голод вплітається у світову історію — параліч економіки США, прихід до влади Гітлера в Німеччині, війна більшовицького уряду із селянством.

Фільм «Живі» було відзначено нагородами на кінофорумах у Женеві, Єревані та Батумі.

 

6.«Поводир» (2014) — розстріл бандуристів у Харкові: міф чи правда?

На початку 1930-х років до Харкова приїжджає американський інженер Майкл Шемрок разом зі своїм сином Пітером. До його рук потрапляють секретні документі про заплановане масове вилучення продовольства радянською владою. Через цю інформацію Шемрока вбивають, а його син, ставши свідком вбивства батька, втікає з Харкова. Допомагає йому сліпий бандурист Іван Кочерга — в минулому командир роти армії УНР, який зазнав поранення в голову та осліп.

Гаслом фільму є фраза: «Заплющ очі — дивись серцем». Головні ролі грають народний артист України Станіслав Боклан, співачка Джамала та правнук українського дисидента Михайла Сороки — Антон Святослав Грін. Вперше в Україні до зйомок було запрошено 60 незрячих людей. Окрім незрячих акторів, у кінофільмі знімалися справжні лірники та кобзарі зі Львова, Сумщини та Луцька.

 

 

Крім того, «Поводир» в українських кінотеатрах транслювався за допомогою тифлоперекладу. Фактично це ще одна додаткова аудіодоріжка, коментар, який начитує диктор, розповідаючи для незрячих про події на екрані.

 

7.«Голодомор. Забутий геноцид» (2014) — знайти сили, щоб уперше розповісти про той біль

Перший французький фільм про Голодомор, заснований на історії однієї родини, що походить із Вінниччини — чоловік пережив трагедію 1932–1933 років і тепер живе у Франції. Зйомки відбуваються у його рідному селі.

 

 

Режисерка стрічки Бенедікт Бане також знімала відео на Харківщині, Полтавщині та Київщині. Найбільше її вразило, що герої, розповідаючи про свій жахливий досвід голоду, відкрилися так, немов вперше за довгі роки змогли порушити болючу тему.

Фільм базується на архівних документах, коментарях експертів з України та Франції і свідченнях численних очевидців.

 

8.«Гіркі жнива» (2017) — народний бунт проти сталінських репресій

Талановитий художник-селянин, нащадок козацького роду Юрій разом зі своєю коханою Наталкою вимушені приймати всі удари та утиски радянської влади. Проте коли земляки стають жертвами штучного голоду і сталінських репресій, Юрій піднімає повстання проти сталінського свавілля, а Наталка очолює «жіночий бунт».

Кінофільм про історію кохання в розпал українського Голодомору 1932–1933 років знятий канадцями українського походження Джорджем Менделюком, Йєном Ігнатовичем та Річардом Бачинським. Зйомки відбувалися у Великобританії та Україні під час президентства Віктора Януковича, який не визнавав Голодомор геноцидом, через що режисери не розголошували інформацію про фільм. Завершилися зйомки за два дні до втечі Віктора Януковича.

 

 

Це перша англомовна художня кінокартина про Голодомор. Майже всі актори — з Великобританії та Канади. У головному складі двоє українців: Остап Ступка та Олександр Печериця з київського театру імені Івана Франка. В картині також використовуються композиції українського гурту «ДахаБраха» та фольклорного гурту «Рожаниця».

 

Читайте також: Саманта Баркс про «Гіркі жнива»: співчувати Україні
                                                                                    Продюсер про «Гіркі жнива»: для зйомок шукали людей навіть по лікарнях

 

 

9.«Голод до правди» (2018) — схожість методів сталінського режиму та Володимира Путіна

Канадська журналістка Рея Клайман подорожує Україною у 1932 році та стає свідком початку штучного голодомору. Вона не боїться висвітлювати цю проблему, за що її називають «буржуазною порушницею спокою» і виганяють із Радянського Союзу. Вона одна з перших і єдиних, хто намагається донести світові правду про геноцид проти українського народу.

 

 

Її історія переплітається вже з сьогоденням — війною на сході України. Головні герої тепер — сім’я спецпризначенця збройних сил України Сергія Глондаря, який потрапив у полон в бою під Дебальцевим після того, як за угодою «Мінськ-2» російські гібридні сили мусили перейти до перемир’я.

Автори фільму «Голод до правди» проводять паралелі між методами сталінського режиму в СРСР і режиму президента Росії Володимира Путіна. У стрічці звучать пісні Джамали, ONUKA, гуртів ДахаБраха і Dakh Daughters.

 

10.«10.5» —  небачені масштаби злочину геноциду й розвінчування міфів

Прем’єра цього фільму про Голодомор відбулася 25 жовтня 2021 р. в столичному кінотеатрі «Жовтень». Невдовзі планується його прем’єра на телебаченні. Кінопоказ є частиною офіційних всеукраїнських заходів із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

 

 

Фільм розкриває нові вражаючі факти і небачені масштаби злочину геноциду, який здійснив комуністичний тоталітарний режим у 1932–1933 роках. Його метою була ліквідація національно-визвольного руху, нищення української нації та недопущення відновлення Української Держави.

«10.5» — 10 мільйонів 500 тисяч українців — це нове вражаюче число втрат української нації під час Голодомору-геноциду. З них — 4 млн українських дітей.

Ці цифри встановлено комплексними судовими експертизами, що були проведені в останні роки. Про це розповідають експерти, які брали участь у дослідженнях, це історики, психіатри, лінгвісти, юристи.

Також своїми спогадами діляться свідки Голодомору з різних куточків України.

«В основі цього фільму — низка комплексних судових експертиз, у ньому немає художніх вигадок і домислів, — зазначила перед кінопоказом авторка фільму Андріана Біла — Ми намагалися подати максимально об’єктивну інформацію на основі свідчень, документів і фактів. Крім того цим фільмом ми хотіли розвінчати деякі міфи довкола теми Голодомору.

Наприклад, про те, що Голодомор-геноцид був спрямований проти українського селянства, бо насправді це був геноцид проти українців. Другий міф, що геноцид був лише в селах, але це не так і ми з вами в цьому фільмі пройдемось багатьма місцями Києва, Харкова та інших міст, де був Голодомор. Третій міф — це те, що Голодомор ніби був влаштований радянською владою, а насправді — режимом, бо ми, українці, ніколи не обирали совєцьку владу».

На кінопоказ прийшли історики, священнослужителі, журналісти та звичайні глядачі, яким небайдуже минуле свого народу. 

За словами Андріани Білої, фільм «10.5» уже «отримав потужну підтримку за кордоном, зараз його дивляться у понад десятьох країнах — від Канади до Близького Сходу».

Переклад CREDO за матеріалами: Радіо Свобода / Україна молода

Кредит червень-грудень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
87925грн
70587грн
Потрібно зібрати
158512грн
Залишилося
9днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

Україна
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: