Ватикан

Папа повернувся з Греції: «Ми розділені брати, які повинні знайти порозуміння»

07 Грудня 2021, 10:44 1453

У понеділок, 6 грудня 2021 р., Папа Франциск завершив відвідини Греції.

Відслуживши Святу Месу в каплиці Апостольської нунціатури, він прийняв у дипломатичному представництві голову парламенту Греції Костантіноса Тасуласа. Перед тим як попрощатися з нунціатурою, яка стала його резиденцією на час подорожі, Святіший Отець зустрівся з групою молодих біженців-християн із Сирії, якими опікується ординаріат Вірменської Католицької Церкви в Греції. Про подіх розповідає Vatican News.

З осідку дипломатичного представництва Папа від’їхав до католицької Школи святого Діонісія, яку провадять сестри-урсулянки. Там у спортзалі відбулася зустріч із молоддю, що стала заключною подією цього візиту. Відразу по її завершенні Святіший Отець вирушив до афінського міжнародного аеропорту, де відбулася церемонія прощання за участі Міністра закордонних справ Греції.

Під час перельоту з Афін до Рима Папа, за своїм звичаєм, поспілкувався з журналістами, а після приземлення здійснив прощу до базиліки Santa Maria Maggiore.

 

 

Пробачення і дорога до єдності

Першими на борту літака, як належить, поставили свої запитання представники країн, які запрошували Папу. Журналіст із кіпріотського телебачення відзначив сміливість прохання Папи про пробачення, скероване до православних. Він запитував, що планує Ватикан у справі поєднання між католицизмом і православ’ям, про спільне відзначення 1700-річчя Першого Вселенського Собору (2025) та про нещодавно обговорюваний у медіа документ, у якому йшлося про уникнення в комунікації ЄС використання слова «Різдво».

Святіший Отець зазначив: причиною того, що нам важко просити пробачення, є «дух самодостатності». В цьому контексті він знову нагадав, що Бог ніколи не втомлюється прощати; це ми втомлюємося просити пробачення. «І коли не просимо прощення в Бога, то годі уявити, що проситимемо його у ближніх», — сказав Папа, зауваживши, що у брата просити прощення важче, бо це включає почуття сорому, впокорення. Однак цього потребує сучасний світ, і тому він відчував потребу «просити пробачення за поділи, принаймні за ті, яких ми стали причиною». Щодо прямування до єдності, то Єпископ Рима підкреслив шлях синодальності, який означає «прямувати разом, почути одні одних».

 

 

Кожна країна має особливості

Натомість згадані дебати навколо Різдва Папа назвав «анахронізмом», адже протягом історії чимало диктатур хотіли це зробити, і що йдеться про «моду на розбавлений лаїцизм». Однак це «не спрацювало протягом історії». Євросоюз, натомість, повинен повернути ідеали батьків-засновників, якими були ідеали єдності, — але не допускаючи ідеологічних колонізацій, що може призвести до поділу між країнами та до поразки європейського проєкту.

«Європейський Союз повинен шанувати кожну країну, різноманітність країн, а не шукати уодноманітнення. Я думаю, що він цього не зробить, це не було його наміром», — сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що «кожна країна має свої особливості», але також «кожна країна відкрита на інші країни». Потрібно бути пильними, щоб єдність шанувала окремішність кожної країни і щоб не стати рушієм ідеологічної колонізації.

 

 

Загрози перед демократією

Журналістка з Греції, у світлі промови Папи під час зустрічі з представниками влади в Афінах, коли той говорив про занепад демократій, просила прокоментувати, які саме країни він мав на увазі, і що він може сказати лідерам, які декларують себе побожними християнами, але підтримують недемократичні політики та цінності.

Папа Франциск підкреслив, що «демократія є скарбом цивілізації і його треба оберігати» — також і «демократію інших». На його думку, сьогодні перед демократією стоять дві загрози. Першою є популізм, адже й нацизм був великим популізмом, який, нібито захищаючи народні цінності, зумів знищити демократичне життя і перетворитися в жорстоку диктатуру. Перед сьогоднішніми урядами — і правими, і лівими — лежить спокуса скотитися в популізм, що не має нічого спільного є «вільним вираженням народів». З іншого боку, до послаблення демократії прямуємо тоді, коли приносяться в жертву національні цінності, прямуючи до своєрідної «імперії», наднаціонального уряду.

 

 

Як реагувати на міграцію

Представник німецького пресагентства зупинився на темі міграції, згадуючи також і про схід Європи та колючий дріт. Чого Папа очікує від таких країн як Польща, Росія, чи від Німеччини з її новим урядом? Папа відповів: сьогодні «існує мода на стіни чи на колючий дріт». «Перше, що я сказав на це: подумай про час, коли ти сам був мігрантом і тобі не дозволяли в’їхати. Ти колись хотів утекти зі своєї землі, а тепер ти хочеш будувати стіни», — вказав він, підкресливши, що той, хто будує стіни, «втрачає сенс історії, власної історії». За словами Папи, за тими, хто будує стіни, стоїть досвід власного поневолення…

Франциск додав, що кожен уряд має право сказати, що має ті чи інші можливості для прийняття мігрантів. Але мігрантів треба приймати, супроводити, підтримати та інтегрувати. Й коли уряд не може прийняти певну кількість, він має вести діалог з іншими країнами, щоби розділити цей тягар. Важливо, щоб прийняття супроводжувалося інтеграцію, а не ґеттизацією, яка може призвести до загрозливих явищ. «Нелегко приймати мігрантів, вирішувати проблему міграції; але якщо ми її не вирішимо, то ризикуємо привести до загибелі цивілізації», — наголосив Святіший Отець.

У цьому контексті Папа ще раз звернув увагу на трагедію тих мігрантів, що потрапляють до рук трафікантів, які відбирають у них всі гроші й перевозять човнами. А коли їх завертають назад, то вони знову потрапляють до рук трафікантів, опиняючись у рабстві. «Тож подібно до того, як не можна просто прийняти мігранта і покинути його на себе самого, але треба супроводжувати його, підтримувати та інтегрувати, — так само і в тому випадку, коли відсилають мігранта назад, його потрібно супроводити, підтримати та інтегрувати в його країні, не покидати його на лівійському березі. Бо це — жорстокість», — наголосив Святіший Отець.

 

 

Інтерпретувати події згідно з критеріями того, а не нашого часу

Представниця французького видання запитувала про значення нещодавнього рапорту про випадки сексуальних зловживань представників духовенства проти неповнолітніх, оприлюдненого у Франції, та про поспішність у прийнятті відставки Паризького архієпископа.

Щодо рапорту, який охоплює період за 70 попередніх років, Папа вказав на необхідність бути обережними в інтерпретуванні даних, застосовуючи герменевтику тієї епохи, а не нашої. Те, як певне явище переживалося та сприймалося в одній епосі, не відповідає тому, як це сприймається тепер, хоч і не перестає бути «звірством», — як наприклад, рабство. Випадки сексуальних зловживань є звірством, також і ті, які траплялися 70 чи 100 років тому. Однак завжди потрібно «інтерпретувати, застосовуючи герменевтику того часу». Коли йдеться про випадки зловживань, то «раніше підхід до проблеми полягав у приховуванні; але такий самий, на жаль, застосовується у великій кількості сімей, у кварталах… Ми ж кажемо — ні, це не треба покривати».

 

 

Жертва пустослів’я

Говорячи про ситуацію з архієпископом Мішелем Опеті, повідомлення про зречення якого надійшло на початку подорожі, Святіший Отець назвав його жертвою балачок і пустослів’я. Що він скоїв такого серйозного, щоб мусити подавати у відставку? Якщо не знаємо, про що йдеться, то не маємо права засуджувати, бо так хтось може стати жертвою пліткування.

Папа зауважив, що цей ієрарх був обвинувачений у прогріхах проти шостої заповіді, в незначних речах, як-от нерозсудливі дотики до секретарки. «Це є гріхом, але не найсерйознішим гріхом, бо гріхи проти тіла не є найважчими гріхами. Найважчими є ті, які мають “непорочніший вигляд”: гордість і ненависть», — сказав Святіший Отець. Опеті є грішником, як і Папа є грішником, як і святий Петро був грішником — але на ньому Христос заснував свою Церкву… Як же Церква тих часів прийняла єпископа-грішника, який зрікся Христа? Бо була «нормальною Церквою, яка вміла почуватися грішницею, була покірною Церквою». Наша ж Церква, за словами Папи, «не призвичаєна мати єпископа-грішника», вдаючи, ніби він є святим, тоді як насправді всі ми грішники. Однак коли «плітки розростаються, то відбирають у тебе славу», й він більше не зможе управляти: «не через гріх, який є таким, як твій або мій», а через людські плітки. Саме це стало причиною прийняття прохання про зречення.

 

 

Ми повинні разом прямувати до єдності

Згадуючи зустрічі Папи Франциска з православними першоієрархами, журналістка російського агентства «ІТАР-ТАСС» запитувала про майбутню зустріч із патріархом Кірілом, про те, які є спільні проєкти і які труднощі. Відповідаючи, Єпископ Рима зауважив, що ця зустріч не є далеким горизонтом, і що наступного тижня має приїхати митрополит Іларіон, щоб узгодити деталі можливої зустрічі.

«Патріарх має вирушити в подорож, можливо, у Фінляндію, а я завжди готовий поїхати до Москви, щоби вести діалог із братом. Щоби вести діалог із братом, не потрібні протоколи — чи це йдеться про православного брата, що зветься Кіріл, чи Хризостом, чи Єронім», — сказав Святіший Отець, додаючи, що під час цих зустрічей багато що говорять у вічі, але по-братньому. Йдеться про братів, які «належать до тієї самої матері, матері-Церкви, але трохи поділилися, деякі через спадщину, деякі через історію, яка їх розділила». «Але ми повинні старатися прямувати разом, трудитися і долати шлях у єдності та задля єдності. Я вдячний Єронімові, Хризостомові та всім патріархам, які поділяють це бажання прямувати разом уперед», — додав Папа, зауваживши, що доки богослови шукають вирішення для подолання перешкод, ми вже можемо працювати і молитися разом.

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

Греція
← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: