Роздуми над Божим Словом на середу ІІІ тижня Адвенту
«Я — Господь, і іншого немає!
Я витворюю світло й творю пітьму,
чиню мир і творю лихо.
Я, Господь, усе це чиню.
Розлийте, небеса, згори росою справедливості,
і нехай хмари дощем її виллють!
Нехай відчиниться земля і дасть спасіння,
і нехай виростить разом справедливість!
Я, Господь, це творю».
Бо так говорить Господь, який сотворив Небо, —
Він, Бог, який сформував землю,
який вчинив її та укріпив її;
не створив її пустою,
Він сформував її, щоб на ній жили:
«Я Господь, і іншого немає!
Хто оголосив це здавна
й наперед звістив це?
Хіба ж не Я, Господь?
Крім Мене нема іншого Бога,
Бога справедливого, і Спаса нема, крім Мене.
Оберніться до Мене і будете спасенні, всі кінці світу,
бо Я — Бог, і іншого немає!
Клянуся сам собою,
із уст Моїх виходить справедливість, слово незмінне:
переді Мною зігнеться кожне коліно,
Мною кожен язик буде присягатись».
“Лиш у Господі, — казатимуть, —
справедливість і сила”.
До Нього прийдуть засоромлені
всі ті, що кипіли гнівом проти Нього.
У Господі буде виправдане та прославлене
все потомство Ізрáїля».
Іс 45, 6-8. 18. 21-25
Як Бог міг допустити таке зло: смерть коханої людини, вбивство невинних дітей, війни, голод, катаклізми? Де Він був, коли страждали дорогі нам люди? Чому Господь допускає, щоб із добрими людьми ставались нещастя?
Хоч раз у житті більшість людей в агонії страждань закидають Отцю такі запитання, сподіваючись, що Його логічна відповідь забере частину болю. Таку відповідь дає сьогоднішній фрагмент із Книги пророка Ісаї. Проаналізуймо, про що говорять конкретні вірші.
«Я витворюю світло й творю пітьму, чиню добро й допускаю зло. Я, Господь, усе це чиню» (Іс 45, 7). Як зрозуміти цей нібито простий вірш? Геніальним поясненням є відповідь Анни Грем на запитання після теракту 11 вересня 2001 року: «Я вірю, що Бог так само, як і ми, глибоко сумує про те, що сталося. Але ж ми роками виганяли Його з наших шкіл, з нашого уряду, з нашого життя. І я думаю, що Бог, як джентльмен, просто відступив. Смішно, як люди легко позбуваються Господа, а потім дивуються, чому світ перетворюється на пекло».
«Розлийте, небеса, згори росою правду» (Іс 45, 8). Ось вона, гірка правда: ми самі віддаляємося від Бога, а Він, поважаючи вільну волю, якою сам нас обдарував, погоджується з вибором, який роблять Його улюблені діти. Що ж робити? Який вихід із цього глухого кута?
«Оберніться до мене і спасетеся, всі кінці світу, бо я Бог, і іншого немає!» (Іс 45, 22). Господь пропонує добрий вихід і просить лише про одне: повірити й навернутись до Нього, бо «до нього прийдуть засоромленими всі ті, що кипіли гнівом проти нього» (Іс 45, 25).
Єдине, чого Бог хоче, це щоб кожна Його дитина була живою і щасливою в Царстві Небесному. Обирай життя, а не смерть.
«Господи, визнаю Тебе моїм Богом і Спасителем! Веди мене шляхом життя і світла».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
