Святий Тома був студентом університету, в якому викладав святий Альберт Великий — і мав там не дуже добру репутацію.
Він був надзвичайно тихим не тільки на уроках і під час дебатів, а й у вільний час. Через його примітну мовчазність і кремезну статуру інші студенти висміювали його і прозвали «тупим волом».
Коли святий Альберт почув про це, він сказав: «Ви називаєте його тупим волом; а я скажу вам, що одного разу цей віл зареве так голосно, що його почує весь світ».
Його слова виявилися пророчими. Тома Аквінський став одним із найяскравіших письменників та філософів, яких коли-небудь знав світ.
Слухання й мислення йдуть разом
Коли я розповідала цю історію своїм дітям, ми були вражені мовчанням святого Томи. Він був тихим не тому, що був ледачим або дурним; зовсім навпаки. Він був людиною рідкісної мудрості та етики. Насправді святий Тома був видатним слухачем.
У такому мовчанні є щось потужне: у його випадку воно виявляло його звичку до вдумливих роздумів. Він слухав і думав про те, що чув, замість того щоб виплескувати назовні все, що спадало йому на думку.
Протягом останнього часу я багато думаю про важливість уміти мовчки слухати. Мовчазне слухання — це найкращий спосіб по-справжньому вчитися і розуміти. Кейт Мерфі, авторка книги «Ти не слухаєш: чого тобі не вистачає і чому це важливо», казала: «Сьогодні нас вчать, що сам образ влади і сили — це хтось, хто ходить по сцені з мікрофоном або виступає з трибуни. Але насправді слухання — більш потужна позиція у спілкуванні. Коли ти слухаєш, ти вчишся. Таким чином ми об’єднуємося і співпрацюємо. Так ми розвиваємо креативні ідеї. Саме так ми знаходимо правду і виявляємо обман. Ось де криється сила. Слухати — це загалом сильніша позиція. Ми нічого не отримуємо і не набираємося розуму, коли говоримо. Слухання ж вчить нас, як насправді потрібно говорити, тому що ми дізнаємося про рівень розуміння інших людей. Ми дізнаємося, що може їх переконати і які їхні чутливі місця. Ми дізнаємося, від чого слід триматися подалі, або що насправді може нас вразити».
Стати кращим слухачем
Прочитавши цю книгу, я почала розуміти, що я не завжди добре слухаю інших людей. Я особливо борюся з тим, що Мерфі називає «відповідями заміни», які ми часто даємо замість «відповідей підтримки». «Відповідь заміни» переключає тему розмови на вас, тоді як «відповідь підтримки» ставить питання, які допомагають прояснити позицію іншої людини.
Приклад «відповіді заміни»:
Марія: Я зараз дуже зайнята.
Петро: Я теж. Я абсолютно перевантажений.
Приклад «відповіді підтримки»:
Марія: Я зараз дуже зайнята.
Петро: Чому? Що потрібно зробити?
Я почала думати, що я пропускаю, погано слухаючи інших. Я зрозуміла, що використовую своє бажання говорити для того, щоб заповнити собою мовчання, яке може здаватися незручним.
Святий Тома Аквінський показує беззаперечний зв’язок між тихим слуханням і глибоким мисленням. Я почала намагатися бути більш схожою на нього. Я дозволяла тиші тривати довше. Я намагалася уважно слухати, по-справжньому сприймати те, що чую, розмірковувати та ставити вдумливі додаткові питання.
Осягнути тишу виявилося складніше, ніж мені здавалося. Не раз я змушена була відступати: «Ой, у вас важкий день? У мене теж… О ні, стривайте, дозвольте мені перефразувати! Скажіть, що було важким у вашому дні?» Але з того часу, як я почала це робити, я помітила, що веду змістовніші та глибші дискусії. Я досягла певних проривних моментів у розмовах, на які я раніше й не сподівалася.
Так, це не відбувається автоматично і вимагає часу на роздуми. Я досі працюю над своїм умінням слухати і робитиму це надалі.
Я сподіваюся, що наслідуючи знамените мовчання Ангельського Доктора, я зможу також наслідувати і частинку його мудрості. Святий Томо Аквінський, молись за нас!
Переклад CREDO за: Тереза Чівантос Барбер, Aleteia