В інтерв’ю для ватиканських медіа префект Секретаріату з економічних питань представив тенденції, закладені в цьогорічному бюджеті та розповів про кроки в напрямку прозорості.
«Допомогти економіці Святого Престолу задовольнити свої потреби, звертаючи увагу на те, щоби економічна діяльність не відволікала чи не позбавляла вірогідності місію дбання про єдність у любові та євангелізаційну місію Церкви», — так префект Секретаріату з економічних питань о. Антоніо Ґерреро Альвес представив у інтерв’ю для ватиканських медіа завдання дикастерію, який він очолює вже два роки, пише Vatican News.
З ним спілкувався наш Редакційний директор Vatican News Андреа Торніеллі, а розмова була присвячена презентації бюджету на поточний рік, який значно виріс у зв’язку з тим, що до нього додано нові інституції.
Комплексний погляд
Саме із запитання про те, що означає зростання бюджету з 300 мільйонів євро минулого року до 800 цьогорічних і розпочалася розмова. Як пояснив префект, минулорічний бюджет охоплював 60 інституцій, а теперішній — 90. В липні минулого року було прийняте рішення розширити параметри, щоби мати комплексніший огляд потенційних ризиків.
Таким чином, до фінансового плану увійшли також інституції, які безпосередньо не входять до Римської Курії, але перебувають під фінансовою відповідальністю Святого Престолу, між якими педіатрична лікарня «Bambino Gesù», фундації, що діють при різних дикастеріях, пенсійний фонд і медичний фонд, Папські римські базиліки, а також санктуарії в Лорето, Помпеях і Падуї. До наступного бюджету приєднаються «Дім полегшення страждань», заснований святим Піо з П’єтрельчіни та ще деякі інституції.
Зменшення видатків, але не служіння милосердя
Говорячи про економічні результати за минулий рік, о. Ґеррера вказав на те, що були зменшені видатки, але не скоротивши діл милосердя, зросло надання допомоги Церквам у важкому становищі, і це на тлі подальшого зменшення надходжень. «Думаю, що дикастерії усвідомлюють економічну ситуацію та скорочують свої видатки, на скільки це можливо. Іноді просимо їх про ще більше скорочення. Очевидно, в цьому існують межі, бо місія повинна виконуватися. Загалом, усе це вдається не без жертовності з боку багатьох людей», — додав він.
Контроль і дерегуляція
Контроль відіграє фундаментальну роль, але як поєднати це із необхідністю спрощення бюрократичних процедур, якого вимагає ефективність системи? Про це йшлося в одному із наступних запитань, на що префект Секретаріату з економічних питань відповів, що не потрібно плутати бюрократію з процедурами і дисципліною. Протягом останнього періоду запроваджені нові процедури, що вимагають часу на пристосування, оскільки йдеться також і про зміну ментальності. «Труднощі і складнощі в нових процесах, до яких ми ще не звикли, часто надмірно наголошуються, можливо, для того, щоб і далі робити все, як звиклося, уникаючи нових процедур», — пояснив він на прикладі нового законодавства про тендери та закупівлі, яке, з одного боку, принесло більше, так би мовити, бюрократії, чи, радше, дисципліни, але також більшу прозорість та економію. «Минув час, коли економічні операції можна було здійснювати індивідуально та беззвітно. Сьогодні, перевищуючи певну суму, потрібно дати детальне пояснення, щоб отримати авторизацію», — зазначив префект.
Наслідки пандемії
Відповідаючи на запитання про вплив пандемії на бюджет Святого Престолу, о. Ґеррера зауважив, що надходження досі залишаються нижчими, як у допандемічний період. Водночас, видатки інституцій, які формують Римську Курію, минулого року сягнули рекордного мінімуму, скоротившись ще на 4 мільйони євро. «Ми дуже залежні від нестабільних надходжень, які протягом цього періоду пандемії зменшуються з року в рік. І це очікувано, оскільки найбільша кількість пожертв від вірних надходить через збірку “Петрів гріш” у помісних Церквах, а відвідуваність впала у період пандемії. І це має нас спонукати замислитися над іншими способами, щоби розвивати підтримку з боку вірних», — зауважив він.
За словами префекта Секретаріату з питань економіки, існує потреба в плані зростання надходжень, адже скорочення видатків має свої межі. Серед середньострокових планів мається на думці покращення та оптимізацію надходжень від нерухомості. Однак, значна частина нерухомого майна призначена на служіння місії Церкви і на соціальні проекти, що не приносить економічної віддачі, а навіть вимагає видатків на утримання. Якщо відкреслити також майно, що використовується для інституційних цілей, тобто, приміщення дикастерій і ватиканських структур, то лише 20% нерухомого майна має віддачу. Програма оптимізації передбачає збільшення цієї площі за рахунок скорочення приміщень, які використовуються для інституційних цілей. Іншим важливим аспектом є процес централізації фінансових інвестицій.
Прозорість як передумова залучення пожертв
Водночас, префект Секретаріату з економічних питань визнає, що самої лише внутрішньої оптимізації не достатньо буде для сталості. «Ми повинні шукати способи для того, щоб залучати більше пожертв. А першою передумовою є прозорість і чесна звітність, і я вважаю, що ми зробили чимало кроків у цьому напрямку», — зауважує о. Ґеррера, додавши, що крім щорічного бюджету та підсумкового звіту, заплановано також надати звіт про надходження та видатки із фонду «Петрів гріш», а також надіслати всі ці звіти Святого Престолу Конференціям єпископатів. «Ми повинні сприяти більшому усвідомленню серед місцевих Церков потреб Святого Престолу, адже Курія призначена для того, щоб їм служити, й повинна також ними утримуватися», — пояснив він, вказуючи і на важливість заохочення вірних брати участь у підтримці Папи в його місії служіння єдності в любові.
Огляд економіки Святого Престолу
Відповідаючи на запитання про те, як він бачить економіку Святого Престолу після дворічного служіння на чолі Секретаріату з економічних питань, отець Антоніо Ґеррера зазначив: «Римська Курія складається із структур, які мають видатки та незначні надходження за послуги, які надають. Прибутки від майна трохи допомагають, але як було сказано, їх недостатньо, щоби Курія була економічно сталою. Тож, якщо живемо за рахунок пожертв, то не для того, щоб мати якийсь залишок, але щоб використати їх на цілі, для яких вони були пожертвувані. Наша мета полягає в тому, щоби бути економічно сталими, а не щоб мати надлишок. Ми усвідомлюємо, що допустилися помилок у фінансовому секторі, що підважили вірогідність Святого Престолу. Стараємося засвоїти їхні уроки й вважаємо, що вжили заходів, щоб вони не повторилися. Протягом останніх років, підбадьорені Святішим Отцем, ми зробили в економічній сфері важливі кроки в правильному напрямку: більше професіоналізму, більше командної роботи, більше прозорості й менше таємничості, впровадження контрольних процедур…»
За словами префекта, економіці Святого Престолу присвячується надмірна увага: вона не має особливо великих масштабів. «Мені не здається, що коли ми добре робитимемо свою роботу, це викликатиме об’єктивне зацікавлення громадськості. Як мені сказав один журналіст після представлення останнього звіту: в цьому немає жодної новини. І це правда, бо новини виникають лише тоді, коли є помилки, шахрайство чи корупція. Наш обов’язок — це прозоре звітування, бо, можливо, рахунки Святого Престолу є цікавими для тих, хто робить свої внески, тож вони можуть побачити, як витрачаються кошти, якими вони допомагають».
фінансово.
Щиро дякуємо!
