У попередні десятиліття основними загрозами для дітей була друкована продукція, відеозаписи та живі приклади викривленої сексуальності. Інтернет і мобільні пристрої зробили доступ до порнографії можливим за допомогою лише одного кліка.
Як дитячий психолог, я дедалі частіше працюю з дедалі більш юними клієнтами, які визнають, що порнографія негативно вплинула на їхнє життя.
Коли я говорю про способи зниження ризику впливу порнографії на дітей, необхідно спершу звернути увагу на те, що часто чую від батьків, які керуються добрими намірами, але відчувають роздратування. «Я насправді не хочу, щоб моя дитина дивилася порнографічні матеріали, — кажуть вони, — але це, ймовірно, все одно станеться. Тож навіщо витрачати зусилля та вживати запобіжних заходів, щоб спробувати уникнути неминучого?»
Моя відповідь така: хоча є значні шанси, що наша молодь у певний момент свого життя зіткнеться з порнографією, однак є велика відмінність у неврологічному та психологічному розвитку дитини, коли йдеться про частоту, інтенсивність і тривалість. Іншими словами, випадкове «опромінення» у різний час не становить такої небезпеки, як інтенсивне й регулярне, якщо говорити про довгострокові наслідки. Важливо, щоб батьки усвідомлювали цю різницю.
Я хочу коротко зосередитися на трьох аспектах захисту від порнографії.
Технічний
Технічні засоби захисту не можуть замінити всіх інших, але вони надають певні можливості знизити ризик — принаймні, поки наші діти перебувають удома. До цього списку входять програми для контролю на кшталт Verizon Smart Family, що дозволяє батькам вимкнути можливості інтернету й навіть текстові повідомлення/дзвінки, або Covenant Eyes — інтернет-фільтр, який може блокувати заборонені сайти, відстежувати пристрої та надсилати батькам звіти про активність. Попри те, що вони не ідеальні, ці програми можуть забезпечити початкову гарантію безпеки.
Крім цих гарантій, важливо, щоб батьки ніколи не повідомляли свої паролі дітям, що може дозволити їм придбати небажаний контент.
Батьки повинні бути обізнані та озброєні законами, призначеними для захисту своїх дітей, а також знати про програми та вебсайти, якими діти користуються. Якщо батьки не знають про проксі-сервери і «темну мережу» (DarkNet), дуже важливо ознайомитися з цими жахливими, але реальними загрозами, які існують в Інтернеті.
Нарешті, потрібно зазначити, що найбільша загроза доступу до порнографії пов’язана з вільним надаванням дітям доступу до ґаджетів у віці, коли вони ще інтелектуально та неврологічно не підготовлені до цієї величезної відповідальності.
Екологічний
Доступ до порнографії значною мірою не є випадковістю. Молоді люди, що проводять багато часу наодинці з ґаджетами, зазнають підвищеного ризику. Наявність ґаджета, зокрема особистого телефона, у спальні вночі — це спокусливий фактор знайомства з порнографією. Не один підліток розповів мені, що саме так він переглянув більшу частину порнографічного контенту.
Батьки, які серйозно ставляться до обмеження доступу до порнографії, повинні також серйозно поставитися до питання розміщення ґаджетів у домі. Треба також звернути увагу на те, що «м’яке порно» це шлюз, який відкриває дорогу до більш шкідливого, девіантного впливу порнографії. Під «м’яким порно» я маю на увазі телепрограми, кіно та зображення в інтернеті, які зображують людей у сценах нескромного, насильницького і відверто сексуального характеру.
Так само, як і у випадку з раннім вживанням алкоголю, діти, чиї батьки дозволяли їм переглядати багато такого контенту, особливо без супроводжувальних пояснень та розмов, частіше у майбутньому шукатимуть порнографію в інтернеті. Коли вони помічають, що батьки мовчки «санкціонують» такий контент, вони, швидше за все, вважатимуть порнографію прийнятною.
Когнітивний
Нарешті, дуже важливо те, як ми виховуємо у молоді ставлення до людського тіла й сексуальності. Необхідно, щоб, мірою дорослішання наших дітей, тіло та сексуальність розглядалися як прекрасні дари, з повагою і шанобливістю, на яку вони заслуговують. Нездатність визнати і прийняти цю реальність створює основу для спотвореного погляду, згідно з яким їх розглядають як товар, який потрібно споживати, а не як благословення, яке потрібно берегти.
Важливо також, щоб наші діти усвідомлювали, як ми, їхні батьки, можемо дарувати красу одне одному. Я переконаний, що діти, які бачать своїх батьків гарними та привабливими одне для одного, рідше шукатимуть нездорові джерела задоволення.
Дуже часто, коли подружжя довгий час живе разом, різні фактори утворюють ситуацію, в якій його члени починають менше уваги приділяти тому, щоб бути привабливими та викликати здоровий потяг одне в одного, як це було на початку стосунків. Цим батьки несвідомо посилають своїм дітям «повідомлення» про те, що задоволення і краса більше не доступні в таких стосунках, а тому їх потрібно шукати іншими способами.
Це не виправдання пошуку порнографії, але це фактор, який потрібно враховувати. Зрештою, дітям необхідно бачити, що їхні батьки досі привабливі й цікаві одне для одного, оскільки це впливає на них, коли вони починають відкривати та досліджувати свої власні романтичні інтереси.
Порнографія — це складна, серйозна проблема, яку ми просто не можемо ігнорувати. Вона спотворює реальність того, що сексуальність — один із найбільших дарів, які ми маємо. Тому те, як ми самі до цього ставимося, має дуже велике значення.
Переклад CREDO за: Джим Шредер, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
