«Тільки не пишіть, що то я зробив! То всі мої родичі, друзі і знайомі!» — наголошує чоловік, який волонтерить у Карітас Коломия. Іван Рижук звичайний місцевий підприємець. Він курує конкретним шматком робити – облаштуванням двох поверхів одного з карітасівських будинків для того, аби створити там гідні умови для тимчасово переміщених осіб.
За два дні з приміщення зробили «цукерку». Полагодили електропроводку, встановили опалення, сантехніку, пофарбували стіни. Знайшли доброчинців – місцеву меблеву «Скіф», яка безплатно дала 44 ліжка. Єдиний волонтерський центр «підкинув» постільної білизни. Матраци надав ФОП Ткачик Михайло. Ці люди роблять це не для піару, зараз тут ніхто не чекає і не прагне слави. Вони просто дають, що можуть і роблять, що можуть. Дві Іванові сестри активно збирають допомогу серед добродіїв у Німеччині. Будівельні фірми, наскільки можуть, дають матеріали безплатно, а інші перераховують гроші, щоб оплатити все необхідне.
Це та солідарність, перед якою навіть «розступається Червоне море».
Варто додати, що Карітас Коломия в ці дні — як вічний двигун: працівники працюють цілодобово, також щодня приходять нові і вже бувалі волонтери. «Дайте мені щось робити!» Отримують завдання і вперед! Мало хто запитує, чому саме так, чому саме це? Всі розуміють, що машина працює, а кожен з них – додаткова літра пального для неї.
фінансово.
Щиро дякуємо!
