Загалом ми розуміємо суть Великої П’ятниці — дня спомину смерті Ісуса Христа на хресті за наші гріхи. Так само знаємо, що у Великодню Неділю Господь воскрес, подолавши смерть. А як щодо Великої Суботи? Що згадуємо у цей день?
Коли мертве тіло Господа спочило у гробі, Він «зійшов у відхлань», як сказано в Апостольському символі віри. Цю істину ще називають «боронуванням пекла»: Ісус проголосив спасіння усім праведним, що померли до Його приходу. Пропонуємо повний текст стародавньої проповіді та приклади зображення у живописі цієї важливої події в історії спасіння.
Проповідь входить до Літургії читань з Бревіарію, а названо її просто «Зі стародавньої гомілії на Святу і Велику Суботу». Автор тексту невідомий, що надзвичайно зле, адже вона справді чудова. Проповідь надзвичайно красномовно і поетично розповідає про тріумфальне зішестя Христа до лімбу старозавітних праведників і проголошення Адамові новини про відкуплення.
Зішестя Господа у Відхлань
Що сталося? Велика тиша запанувала на землі: велика на ній тиша і велика пустота. Тиша велика, бо Цар заснув. Земля стривожена і мовчить, бо Бог заснув у людському тілі і розбудив тих, що спали віками. Бог помер у плоті і потряс Відхланню.
Йде, щоб знайти першу людину, як загублену вівцю; прагне прийти до тих, які сидять у темряві і тіні смерті, аби визволити від болів невільника Адама, а разом із ним невільницю Єву; йде Він, їхній Бог і син Єви. Прийшов, отже, до них Господь, тримаючи у руці переможну зброю хреста. Побачивши Його прабатько Адам, затамувавши подих від здивування, вдарив себе у груди і заволав до всіх: «Господь мій з усіма нами!» І відповів Христос Адамові: «І з духом твоїм!» І, схопивши його за руку, Він підвів його, кажучи: «Встань, ти, що спиш, і воскресни з мертвих, — і Христос освітить тебе! Я — твій Бог, який для тебе став твоїм сином. Ось тепер Я кажу тобі та всім, які будуть твоїми синами, і Моєю владою наказую всім, які перебували в оковах: вийдіть! А тим, які знаходяться у темряві, кажу: нехай засяє вам світло! Тим, які поснули, наказую: встаньте! Тобі, Адаме, наказую: прокинься ти, який спиш! Не для того Я тебе створив, щоб ти був закований у Відхлані. Встань із мертвих, адже Я — життя померлих. Встань, ти — діло Моїх рук; встань ти, Мій образе, створений на Мою подобу. Встань, ходімо звідси! Адже ти — в Мені, а Я — в тобі, як єдина і неподільна особа. Для тебе Я, твій Бог, став твоїм сином. Для тебе Я, Господь, прийняв вигляд слуги. Для тебе Я, котрий перебуваю над небесами, прийшов на землю і зійшов в її глибини. Для тебе, людини, Я став безсилою людиною, але вільною серед померлих. Для тебе, що покинув райський сад, Я в оливковому саду був виданий юдеям і в саду розіп’ятий. Споглянь на Моє Обличчя, опльоване задля тебе, щоб Я міг повернути тобі духа, якого одного разу Я дихнув у тебе.
Побач на Моєму обличчі сліди ударів, які Я прийняв, щоб на твоєму спотвореному обличчі повернути Мій образ. Споглянь на Мою спину, яка була виставлена на бичування, яке Я стерпів, щоб із твоїх плечей зняти тягар твоїх гріхів. Оглянь добре Мої руки, так міцно прибиті до дерева за тебе, що колись підступно простягнув свою руку до дерева. Сном смерті Я заснув на хресті і спис прошив Мій бік за тебе, що заснув у раю, і з твого боку ти видав Єву, а ця Моя рана зцілила твою рану. Сон Моєї смерті випровадить тебе зі сну Відхлані; удар, завданий Мені списом, потрощив спис, спрямований проти тебе.
Встань, ходімо звідси! Колись ворог вивів тебе з райської землі, Я ж приведу тебе вже не до раю, а на небесний трон. Тобі заборонено доступ до дерева, яке є образом життя, але Я, який є життям, віддаюсь тобі. Я наказав Ангелам, щоб вони стерегли тебе так, як слуги, а тепер Я вчиню так, що Херувими віддадуть тобі честь, яка належить Богові.
Готовий вже херувимський трон, готові чекають слуги, вже побудовано весільну залу, виставлена їжа, готове вічне помешкання і оздоблено кімнати, відкрито скарби вічних благ, Небесне Царство, приготовлене від заснування світу, вже відкрито».
фінансово.
Щиро дякуємо!
