Ісус Христос — Той, хто переміг імперію зла. Його перемога, яка почалася у момент Втілення, відбулася під час великого випробування Страстей і проявилася у повноті сяйва Його слави у день Воскресіння. Божественна мудрість дозволяє сатані діяти до кінця світу, щоб зробити Церкву і кожного християнина співучасниками боротьби і перемоги Христа.
Тепер нам потрібно осягнути місце Діви Марії у цій драматичній дуелі, що проходить крізь усю історію людства. Віра простого християнина відводить Богородиці, що має могутню силу проти зла, вирішальну роль у боротьбі з сатаною. Дуже часто у повсякденних думках вірних стверджується, що Діва має першочергове завдання розчавити голову сатани — більше, ніж Христос. Чи маємо ми тут справу з певним перебільшенням, чи надприродний людський інстинкт просто вловив дорогоцінний аспект об’явленої істини?
Нам варто пам’ятати про важливий та незмінний аспект Відкуплення, звершеного Христом: воно реалізується завдяки близькій, постійній та фундаментальній співпраці Діви Марії. Божественна мудрість вирішила, що жінка, Нова Єва, повинна стати пліч-о-пліч із Новим Адамом у боротьбі проти сатани за звільнення людства. Але, говорячи про співпрацю Діви Марії з Христом у справі Відкуплення, важливо розуміти, що Вона робить це як підлегла, а не як рівна. Все, що робить Марія, тісно пов’язане з Христом, Її Сином, і Вона підпорядковує свою волю Отцю як Господня слугиня.
Дивно, що дехто прагне відокремити Матір від Сина, намагаючись відкинути Її у тінь, роблячи Її роль незначною. Дві яскраві біблійні згадки про велику битву між Богом і сатаною, описані у Книзі Буття (3, 15) та Одкровенні святого Йоана (12, 1-6), поєднують Жінку з Сином майже як одне ціле.
Варто, зокрема, звернути увагу на світле пророцтво, розміщене на початку людської історії на знак надії на майбутнє визволення. Щоправда, там стверджується, що не жінка, а Її потомство розчавить голову сатані. Чи можемо ми сумніватися, що Христос — Той, хто вирве скіпетр у князя царства зла? Звичайно, ні, але Він — потомство Марії, і не тільки у біологічному сенсі. Він був народжений жінкою, яка є непереборним ворогом пекельного змія.
Коли Бог проголошує: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою» (Бут 3, 15), Він говорить надзвичайно глибоку річ. У божественній диспозиції Спасіння бунтівне створіння, що затягнуло людство до погибелі через співпрацю з жінкою, протистоїть іншому створінню, також жінці. Але Вона вірна і покірна, і Її обов’язок — принизити пихатого, відірвавши від нього душі, відкуплені Кров’ю Сина.
Це підкреслення ворожнечі Нової Єви до сатани демонструє фундаментальну роль, яку Бог відводить Марії у боротьбі зі злим. Вона не лише бере участь у перемозі Сина, але й, завдяки божественній настанові, виконує конкретну місію порятунку від сатани кожної окремої душі, яку Бог довірив Її материнській турботі. Хто більш рішучий, непоступливий і невтомний, ніж мати, коли йдеться про порятунок її власної дитини? У своєму материнському серці Марія має найглибшу причину зберігати ворожнечу до диявола. Вона не дозволяє сатані знищити душі, які довірив Їй Христос, і для цього Вона опирається йому з усією силою, яку Він дав Їй.
Переклад CREDO за: о. Лівіо Фандзага, Catholic Exchange
фінансово.
Щиро дякуємо!
