Світ

Шкільний дзвінок, який більше не дзвонить

25 Червня 2022, 11:54 852

Для мільйонів дітей освіта — це право, якого їх позбавили війни і бідність. Від України до Ємену, від постраждалого через посуху Африканського Рогу до Афганістану, де таліби забороняють освіту дівчатам, ціле покоління молоді перестало ходити до школи.

Дуже часто в кризових ситуаціях освіта є однією з перших послуг, які припиняються, і однією з останніх, яка відновляється — пише Vatican News.

Скільки емоцій у ці дні випускних іспитів. І в тих, хто переживає їх зараз, і в тих, хто проживав їх багато років тому саме в цей період, а тепер повертається в пам’яті до того досвіду, який був фундаментальним переходом на шляху до дорослого життя, коли потрібно приймати важливі рішення.

Після двох років пандемії Covid-19 і в дітей, і в учителів є сильне бажання повернути простір, який був різко звужений, «заморозивши» живильні соки навчального процесу — стосунки. Насправді, не може бути справжнього виховання без «гармонії між головою, серцем і руками», цитуючи ефектний образ, який так багато разів використовував Папа Франциск.

Якщо півмільйона італійських юнаків і дівчат знову переживають, серед боязні і надій, як це було для всіх їхніх однолітків у минулі роки, письмові тести наприкінці шкільного курсу, у світі є мільйони (понад 58, за даними ЮНІСЕФ) дітей і підлітків, які більше не можуть ходити до школи, тому що у них більше немає школи — вона зруйнована бомбардуванням — або тому, що в них більше немає вчителів, «поглинених» забутими більшою чи меншою мірою конфліктами, умовами крайньої бідності чи ідеологією тих, хто при владі.

Із 24 лютого 2022 р. ціле покоління молодих українців перестало відвідувати шкільні уроки. Для них дзвінок уже не дзвонить. Школи, не знищені наступом російської армії, яка не пощадила навіть шкільних будівель, перетворені на імпровізовані притулки. Класи стають «помешканнями», що є ще однією ознакою безладу, який приносить божевілля війни. Ніхто не знає, коли ці школи зможуть повернутися до того, щоб відновити власну природу і виконувати свою місію. «Хоча це — абсолютний пріоритет для дітей та батьків у кризовому стані, надто часто це перша послуга, яка припиняється, і одна з останніх, яка відновлюється», — з гіркотою зауважила міжнародна організація «Save the Children» щодо війни в України. На жаль, це добре знають сирійські діти, діти Ємену та багатьох інших країн, вражених внутрішніми війнами, які тривають роками, бо були позбавлені «найкращих років», в яких треба без травм формувати власну особистість.

Війни, але не тільки. У регіоні Африканського Рогу, ураженого посухою, найгіршою за останні 40 років, багато шкіл закрилися через брак води. А там, де вони не закриті, багато дітей покинули школу в пошуках роботи, щоб допомогти своїм сім’ям, які спустошливий голод дедалі більше заганяє в скруту. Знову ж таки, це найслабші, ті, хто має менше засобів для свого захисту, страждають від шкідливих наслідків зміни клімату, які дехто досі наполегливо не визнає як надзвичайну ситуацію, яку слід негайно вирішити на благо людства. Папа ще сім років тому писав: «Насправді погіршення довкілля та суспільства особливим чином позначається на найслабших на планеті: І загальний досвід звичайного життя, і наукові дослідження показують, що від найсерйозніших наслідків усіх екологічних агресій страждають найбідніші люди».

А з серпня минулого року до школи більше не ходять афганські дівчата, виключені талібським режимом в ім’я фанатичної ідеології, яка хоче стерти з громадського простору будь-які жіночі прояви та применшити жінок до стану підлеглості. Під тиском міжнародного співтовариства таліби зобов’язалися від 23 березня знову приймати дівчат до середніх шкіл. Невиконана обіцянка. Таким чином, протягом майже року афганські дівчата не можуть навчатися, окрім як таємно, ризикуючи накликати на себе погрози, звірства і навіть віддати життя за цей «бунт». Відео маленької дівчинки, яка з рюкзаком на плечах плаче від розпачу, бо її вигнали зі школи і відправили додому, облетіло ввесь світ. Яка її «провина»? Бути жінкою. «Екстремісти бояться книг і ручок, вони жахаються сили освіти», — сказала нобелівська лауреатка Малала Юсафзай. Це сила, яка звільняє людей і може змінити світ.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com z-lib books