Роздуми до Слова Божого на четвер ХІІІ звичайного тижня, рік ІІ
Спочатку Спаситель зцілив душу, відпустивши гріхи (св. Йоан Золотоустий). Потім зцілив також тіло, наче підтверджуючи свій акт прощення.
Звернімо увагу на два слова, які промовив Господь до паралітика: Бадьорися, сину… Слово бадьорся можемо ще перекласти будь мужнім, відважним, будь сміливим. Ксенофонт вживає цього слова в значенні рішучості в битві, натомість Платон виражає цим словом брак страху перед смертю. Можемо побачити в цьому зверненні Господа заохочення до надії, але не тільки.
Страх перед смертю, страх, що в нас щось заберуть, відкинуть, будуть обмежувати — це страх, який паралізує наше життя і часто штовхає до не Божих виборів. Особливо зараз багато людей втікає від відповідальності за власне життя, від усього життєвого тягаря, який несе нам кожен день.
Тому Господь говорить не тільки бадьорся, але теж звертається сину. Як багато містить це слово: Ти потрібний Мені, ти вартий того, щоб Я втручався у твоє життя. Ти вартий зцілення і радості.